Діти і вчителі, пов’язані кровною спорідненістю, знаходяться на очах у всієї школи. Всі учні і вчителі знають про це. Навіть у великій школі приховувати довго такий факт не вийде.

Бути сином або дочкою вчителя вельми сумнівне задоволення, в першу чергу, для самої дитини – вона повинна відповідати своєму статусу “учительської дитини”.

Він завжди знаходиться під наглядом мами, з мамою, близько мами. Але в школі його контролюють не тільки батько, а й інші вчителі.

Про всі витівки стає відомо моментально. Благо, «добрих» людей в особі колег по роботі вистачає.

Діти вчителів – категорія особлива. До них завжди були є і залишаються підвищена увага і вимоги. Правда, що вони вчаться краще за інших? Частково так. Але чому?

Мама-педагог може висувати завищені вимоги до свого чада і занадто упереджено ставитися до процесу його навчання, пристрасно бажаючи бачити в ньому все більше відмінника, ніж дитину.

Причини такого ставлення можуть бути самі різні – навіть банальний страх перед зіпсованим двійкою іміджем професіонала.

Вчительські діти практично всі виходять зі школи з «поліпшеними» атестатами – це факт. Так, вони можуть вчитися добре самі. Але є й інше пояснення цьому феномену.

Якщо щось не виходить, їм підуть на зустріч в більшості випадків – пробачать, поставлять бал вище, будуть лояльні.

Отже, з одного боку, вчителі бувають більш суворі до робіт своїх дітей, з іншого – у них є можливість «натягнути» їм оцінку. Це відбувається тільки через те, що їм соромно перед іншими за свою дитину, а так хоча б формально можна бути «не гірше за інших».

Така подвійність сильно впливає на емоційний стан педагога-батька, що призводить до порушення дитячо-батьківських відносин.

Підведемо підсумки. Можна виділити кілька категорій труднощів, пов’язаних з дітьми вчителів.

• Посилений контроль педагога-батька за своєю дитиною.
• Відсутність об’єктивності при оцінюванні знань і умінь своєї дитини.
• Використання свого службового становища при наявності труднощів у дитини.
• Виникнення непорозуміння, образ і конфліктів у взаємодії з колегами при наявності труднощів у дитини.
• Професійна деформація педагога-батька.
• Брак часу для своєї дитини при завантаженості педагога.

До речі, в статуті деяких європейських шкіл прописана заборона проводити уроки в тому класі, де вчиться будь-який родич вчителя. Вважається, що як і у випадку з лікарем, якому доводиться оперувати близьких, «рука здригнеться» – спрацює людський фактор.

Як ви вважаєте: вчительські діти – це особлива каста в школі?

За матеріалами