Відправила мене дружина сьогодні на батьківські збори, син вчиться в четвертому класі. Приходжу – там майже одні жінки. Вирішив сісти поруч з батьком хлопчика Паші, з яким дружить мій Артем.
Половину зборів класний керівник сварила нас з батьком Паші за те, що наші діти погано поводяться. Особливо її дратувало, що наші сини кидаються гумками.
Не скажу, що мені було дуже соромно. Швидше, неприємно, коли класна керівничка підійшла і почала тикати нам в обличчя цієї аптечною гумкою. Виливши на нас свій гнів, шановна вчителька заспокоїлася, залишила гумку на столі і повернулася на своє місце, далі почала говорити.
Мій сусід (солідний мужик років 40) підняв гумку і почав чогось розтягувати її пальцями. Не знаю, що мною керувало, але я спробував її у нього забрати.
Коротше, розтягували ми цю штуковину і в результаті стрільнули вчительці прямо в шию (ненавмисно, звичайно).
Але це ще нічого, адже мій переляканий сусід, хапнув мене за руку і з криком «Валимо!» Кинувся до виходу, тягнучи мене за собою. З класу за нашими спинами пролунав гучний і дружний сміх. Загалом, я-то втік, а синові завтра в школу йти …
