Мені завжди здавалося неправильним викидати втулки у сміття. Все думала, ну до чого їх пристосувати?

І знайшла кілька способів.

Одним зі мною подруга поділилася. Вона почала збирати ці втулки, але лише від харчової плівки. Причому не розмотувала плівку до кінця, залишала тоненький шар у пару обертів.

– Ну, навіщо вони тобі,— дивувалася я, коли вона попросила віддати їй залишки,— що ти з ними робиш?

– Не повіриш, білизну сушу!

Виявилося, вдома в неї розкладна сушарка для білизни, така, знаєте, з тонких дротів, складається, як дошка для прасування. І всі її ніжні блузки, коли висят, отримують жорсткі заломи, які потім складно відпарити. Ось вона і вигадала витягнути прути, нанизати ці втулки і вставити назад. З плівкою, щоб папір не мокнув від вологої тканини. На трубочках тканина не мнеться, прасувати блузи — одне задоволення.

Я тепер теж так роблю і навіть на вішалки наділа їх. Зафіксувала, щоб не крутилися, і штани зі спідницями тепер не мають поперечний згин.

Ну а для другого способу я використовую м’які втулки від туалетного паперу, у великій сім’ї їх чимало набирається. Ріжу їх упоперек, ставлю на піддон і насипаю розсадний грунт. Або не ріжу, якщо рослина велика. На відміну від проклеєних хімічними складами торф’яних стаканчиків ці втулки справді нейтральні. І рослини в них чудово почуваються.