Коротка притча про головне «Два струмка»

Коротка притча про головне «Два струмка»

Він напився свіжої води, а потім – заради забави – взяв в руки гілочку і почав каламутити воду в струмку. Дно струмка було землянисте, і тому на поверхню відразу знявся пісок, опале листя і різне сміття. Колись прозора вода стала непридатна для пиття. Малюкові швидко вже набридло заглядати в брудну воду потічка. Він кинув туди гілочку і побіг до мами.

А десь високо в горах інший хлопчик так само бавився з гірським струмочком. Він теж хотів скаламутити воду гілочкою. Але дно струмка було кам’янистим, і він зламав гілочку і побіг далі, нічого не добившись. Потік був чистий як і раніше. Деякі люди зовні здаються добрими і чуйними, як чистий струмок.

Але спробуй хоч ненавмисно образити таку людину і побачиш, як із глибини душі спливуть зарозумілість, дріб’язковість і гординя і старі образи, подібно тварі і сміттю в лісовому струмку.

А інші вистилають «дно» своєї особистості гладкими камінчиками – якостями плоду духу. І тому, навіть коли стикаються з випробуваннями, залишаються чистими, як гірський струмок.
Будьте і ви чистими, як гірський струмок! Добро завжди в ціні!)

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!