Жила була прекрасна принцеса. Вона була наскільки красива і розумна, що свататися до неї приїжджали майже кожен день. Однак принцеса була кам’яною і не дарувала свою чарівну посмішку жодному з шанувальників.

Вона була відчайдушно закохана в одного принца. Про цього принца в королівстві ходили погані чутки, але принцесу це не лякало. І ось одного разу, коли вона дізналася, що її коханий в біді, вона вирішила його врятувати. Взяла принцеса якнайшвидшого скакуна, найгострішого меча і вирушила в дорогу, щоб побороти дракона і звільнити принца.

Навіть дракон, що охороняв принца знав, що той не гідний принцеси, але їй було все одно на всіх і на все.

– Слухай, красуня, а навіщо тобі цей принц? – запитав принцесу дракон.

– Ну як навіщо, я люблю його.

– І ти готова віддати своє життя заради нього?

– Звичайно, саме тому я тут. Я буду боротися з тобою за серце принца.

– Дурненька, – засміявся дракон. – Він не вартий навіть твого мізинця. Цей принц – це самозакоханий егоїст, він не любить нікого, крім себе. Він ніколи не відповість тобі взаємністю, йому не потрібен ніхто.

– Не говори дурниць, – обурилася принцеса. – Давай будемо битися.

– Ну послухай, – продовжував дракон. – По-перше, що це за любов така, що за неї боротися треба: почуття або є або їх немає. Для чого нав’язуватися, якщо він цього не потребує? По-друге, що крім заниженої самооцінки і нескінченного розчарування він може тобі дати у відповідь на твою любов, тепло і турботу? І по-третє, подумай, пішов би він на такий відчайдушний крок заради тебе?

Дракон продовжував і говорив ще багато, але принцеса його вже не чула. У неї в голові було мільйон думок, вона побачила принца з іншого боку, він по-новому для неї розкрився. Завдяки дракону вона зрозуміла всю дурість і необдуманість свого вчинку.

Ось і казочці кінець, а хто читав, моя вам порада: перестаньте нав’язуватися людям і гнатися за непотрібним, не шукайте почуттів там, де їх ніколи не було. Всім кохання!