До Баби Яги прийшли майно описувати за несплату податків. Смішна історія

До Баби Яги прийшли майно описувати за несплату податків. Смішна історія

Негайно відчиніть! – пролунало за дверима, – Ми знаємо, що ви там!

– Там – підтвердила Яга, неохоче відкриваючи двері, – Чого треба? Хто такі?

– З податкової я, – товстий червонощокий чоловік відштовхнув Бабу-Ягу і пройшов в хату. За ним дріботів маленький лисий чоловічок в окулярах і з стосом паперів.

Податківець оглянув хату і повернувся до Яги.

– Чому податки не платиш, стара?

– А за що мені їх платити? – здивувалася вона.

– Закон такий, – відповів він, походжаючи, – Гриби і ягоди в лісі збираєш?

– Збираю, – кивнула Яга.

– А ліс чий? Державний. Збиранням грибів ти завдаєш лісу непоправної шкоди …

– Як це непоправної? – перебила Яга, – Гриби-то назад виростуть.

Податківець похмуро глянув на лисого чоловічка і той простягнув йому папір.

– Дійсно, – простягнув він, пробігши поглядом по листу – А це ось що у тебе? Піч? Дровами топиш, вірно?

– Ні, – відповіла Яга, – Чарівна вона. Сама по собі горить.

– Дим йде?

– Йде.

– Ну ось! – радісно вигукнув – Дим завдає шкоди навколишньому середовищу. На вирішення цієї проблеми потрібно золото. Плати податок за використання спецпристрою без Державного дозволу.

– Не буду, – фиркнула Яга, – почаклую і не буде диму. За що платити?

Податківець повернувся до лисого, той знизав плечима.

– Гаразд, стара. А ось хата твоя. Податок за неї платиш?

– За що? – здивувалася Яга, – Я ж її сама собі наворожила!

– За обслуговування, звичайно, – поблажливо посміхнувся чоловік, – дах не тече?Не тече. Гризуни є? Ні. А чия це заслуга? Державна. Бо Держава про тебе піклується і не забуває. А ти податки не платиш! Соромно!

Баба-Яга зареготала.

– Насмішили, – промовила вона, витираючи сльозу, – дах не тече, тому що мені її Лісовик щороку перекриває. А гризунів Кіт винищує.

Податківець знову повернувся до лисого і той з усмішкою видав кілька паперів.

– Значить, кажеш, Лісовик незаконною трудовою діяльністю займається? А податки не платить. Розберемося.

Яга вилаялася.

– А що ж щодо комунальних платежів, стара? – продовжив чоловік, – Жодного разу не оплачувала ні за світло, ні за воду.

– Вода в струмку тече, – обурилася Яга, – А струмок тут без Державної участі утворився!

– Ми це перевіримо.

– Та й світло, чи знаєш, теж не Державна заслуга! Сонце задовго до вас усіх світити почало!

– Дурниці якісь, – засміявся податківець, – Раз не хочеш платити, обмежимо доступ. Не буде тобі Сонце світити більше.

Він переглянув папери і простягнув один з них Язі.

– Це за все інше. Плати, або ми майно опишемо в рахунок Держави.

Податківець підійшов до Кота, сплячого в кріслі і підняв його за шкірку.

– Ось це що? Кіт? Ось його і опишемо. Тим більше, що у нього немає дозволу на знищення гризунів.

– Сволота! – закричав Баюн, – Пусти!

– І треба з’ясувати, – продовжував чоловік, – Куди він шкурки діває? Чому не здає Державі?

Тільки він договорив, як перетворився на мишу, а лисий чоловічок в щура.

– Набрид, – Яга обтрусила долоні, – Баюн,Баюн! Як піймаєш, цілком не жери. Шкурки залиш. Я їх Державі здам.

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!