Прабабуся залишилася вдовою в 27 років. І дві дівчинки на руках. А крихітний хлопчик помер. Грошей дуже мало, жити важко …

Платня маленьке, треба бути дуже, дуже економною. Економити і розумно витрачати гроші на ведення господарства. Вона так і робила. Так і жила.

А потім побачила в магазині ці туфлі . Розкішні, модні, лаковані, на каблучку- «чарочці». І купила. Вони як раз по нозі припали, як влиті. І вдома завела патефон і станцювала трошки: вона адже два роки не танцювала. І два роки вела ощадливе життя, розраховуючи кожну копійку, хоча жити не дуже-то й хотілося. Вона сумувала за чоловіком і за хлопчиком. Туфлі були дуже дорогими, їй довелося витратити всі гроші. І вона з жахом думала, як буде жити з дітьми і що буде завтра.

А нічого поганого не сталося . Зайняла грошей, потихеньку віддала, наливала собі поменше супу і м’ясо віддавала дочкам. А сама хліб їла і окріп пила – це дрібниці, тому що були туфлі. З бантами!

Вона в цих туфлях пішла на вечірку до знайомих, там в неї закохався директор заводу пивного, зробив пропозицію, і через рік вона вийшла заміж. І досить щасливо жила. І дівчатка були одягнені й ситі, і обидві отримали вищу освіту.

Хоча війна була і всякі жахи, але туфлі, спогад про туфлі – вони зносилися, звичайно, – дуже підтримував! Це був найрадісніший спогад! І в 90 років прабабуся згадувала покупку цих чудових туфель і, посміхаючись, розповідала в деталях і в деталях той хвилюючий момент … Вона рідко посміхалася: життя було суворе.

І ось що я думаю:  купіть собі те, що душа просить. Навіть якщо грошей дуже мало . Займіть трошки, перекрутіть, відкладіть покупку шпалер або садового інвентаря. Або унітазу. Або ще чогось важливого. Деякі покупки можуть врятувати життя і змінити долю, хоча без них цілком можна обійтися – без туфель з бантами. А ви все одно купіть. І щось хороше станеться. І жити захочеться. І танцювати під патефон. І познайомитеся з ким-небудь цікавим. А потім правнучці розповісте про туфлі. У 90 років. Посміхаючись …