Краса в молодості дана багатьом, в старості – тільки обраним!

Краса в молодості дана багатьом, в старості – тільки обраним!

«Днями одна юна людина запитала мене, як бути старою. Я дещо розгубилася, бо не вважаю себе старою. Побачивши мою реакцію, вона страшно злякалася, але я сказала, що питання цікаве, що я обдумаю його і повідомлю свої висновки.

Старість, вирішила я, це дар. Сьогодні я, мабуть, вперше в житті стала тією людиною, якою завжди хотіла бути. Ні, мова не про моє тіло, звичайно! Іноді це тіло викликає у мене відчай – зморшки, мішки під очима, плями на шкірі, відвислий зад. Часто мене шокує стара, що розмістилася в моєму дзеркалі, – але переживаю я недовго.

Я б ніколи не погодилася обміняти моїх дивовижних друзів, моє чудове життя, мою улюблену сім’ю на меншу кількість сивого волосся і на плоский підтягнутий живіт. У міру того як я старію, я стала до себе добрішою, менш критичною. Я стала собі другом. Я маю право переїдати, не прибирати за собою, бути екстравагантною. Я була свідком того, як багато – занадто багато – дорогі друзі занадто рано покинули цей світ, ще не зрозумівши, не зазнавши велику свободу, яку дарує старість.

Іноді я буваю забудькуватою, це правда. Втім, не все в житті гідне запам’ятовування – а про важливе я згадаю. Звичайно, за ці роки моє серце було розбите не раз. Як може не розбитися серце, якщо ти втратив кохану людину, або коли страждає дитина, або навіть коли улюблену собаку збиває машина? Але розбиті серця і є джерело нашої сили, нашого розуміння, нашого співчуття. Серце, яке ніколи не було розбите, стерильне і чисте, воно ніколи не пізнає радості недосконалості.

Доля благословила мене, давши мені дожити до сивого волосся, до часу, коли мій юний сміх назавжди закарбувався глибокими борознами на моєму обличчі. Адже скільки ж людей ніколи не сміялося, скільки померло раніше, ніж змогло покритися інеєм їх волосся? Я можу сказати «ні» абсолютно щиро. Я можу сказати «так» абсолютно щиро. У міру того як ти старієш, все легше бути щирим. Ти менше дбаєш про те, що інші думають про тебе. Я більше не сумніваюся в собі. Я навіть заробила право помилятися.

Отже, у відповідь на твоє питання, можу сказати: мені подобається бути старою. Старість звільнила мене. Мені подобається та людина, якою я стала. Я не буду жити вічно, але, поки я тут, я не стану гаяти часу на переживання з приводу того, що могло статися, але не сталося, я не стану переживати з приводу того, що може ще статися.

І я буду їсти солодке на третє кожен божий день ».

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!