Присвячується всім заздрісникам, які зіпсували життя багатьох дійсно хороших людей. Заздрість дійсно дуже руйнівне почуття, а заздрісники іноді дуже докучають і псують настрій.

В одному японському селищі жив старий мудрий самурай. Одного разу, до нього підійшов молодий боєць, відомий своєю брутальністю і жорстокістю. Його улюбленим прийомом була провокація: він виводив супротивника з себе і, засліплений люттю, той брав його виклик, робив помилку за помилкою і в результаті програвав бій.

Молодий боєць почав ображати старого: він кидав в нього каміння, плювався і лаявся останніми словами. Але старий залишався незворушним і продовжував заняття. В кінці дня роздратований і втомлений молодий боєць забрався геть.

Учні, здивовані тим, що старий виніс стільки образ, запитали його:

– Чому ви не викликали його на бій? Невже злякалися поразки?

Старий самурай відповів:

– Якщо хтось підійде до вас з подарунком і ви не приймете його, кому буде належати подарунок?
– Своєму колишньому хазяїну, – відповів один з учнів.
– Теж саме стосується заздрості, ненависті і лайок. До тих пір, поки ти не приймеш їх, вони належать тому, хто їх приніс.

Ми сподіваємося, що ця притча змусить Вас задуматися і багато чого зрозуміти!