Поїхали ми на вихідних з мамою по магазинах. На касі я розплатилася своє карткою, а мамі сказала, що ми потім розберемося з нею по грошах

Поїхали ми на вихідних з мамою по магазинах. На касі я розплатилася своє карткою, а мамі сказала, що ми потім розберемося з нею по грошах

Ніхто з моїх знайомих не носиться з мамою, як я зі своєю. Телефоную їй по декілька разів на день, вислуховую її історії, розважаю, даю різні рекомендації. Майже ніколи не прошу сидіти з моїми дітьми, та й взагалі, ніяким чином її не обтяжую. І я — погана дочка.

Протягом тижня ми з нею не розмовляємо. Недавно вирішили поїхати з чоловіком в торговий центр. Моя мама дізналася про це і напросилася з нами. Ми без жодних вагань погодилися, нам не було важко її взяти з собою.

Прогулялися з нею по магазинах, випили каву та зайшли в продуктовий відділ. Взяли один візок на двох. Часу залишалося обмаль, телефонувала свекруха, щоб ми забрали дітей, бо у неї виникли невідкладні справи.

Ми стали в чергу на касу. Були вихідні, а тому людей було досить багато. Я почала відчувати, що мій чоловік вже не витримує. Ледве дочекалися, коли черга дійде до нас. Касир пробив всі покупки, а чоловік почав все складати по пакетам. Я стою з карткою, а моя мама витягує гаманець.

Сказала мамі, щоб краще підійшла до Миколи та допомогла йому. А я розрахуюся своєю карткою, а потім розберемося по грошах.

Ми розплатилися, сіли в машину, підвезли маму до будинку, вивантажили її сумки. Прощаючись, мама почала сунути мені в руку триста гривень. Я запиталася — що це? Вона мені — за продукти мої! Я кажу, мамо, ти нічого не плутаєш зараз? Я заплатила за твої продукти більше тисячі гривень. Можливо, я зараз помиляюся, але у мене є чек — буду вдома, все підрахую і скажу тобі.

Мама дуже обурилася, вона прямо біля свого під’їзду почала мені голосно говорити, щоб я ще порахувала одразу за бензин, який ми сьогодні проїздили. Як тобі взагалі на думку спало, мовляв, мамі докоряти! Мені так було не приємно це чути. Чоловік посадив мене в машину, і ми поїхали до свекрухи.

Чоловік казав, навіщо було робити ці розборки? Взяла б ці триста гривень, сказала, що достатньо, і розлучилися б мирно. Звичайно, якби я знала, що мама себе буде так поводити, то так би і вчинила!

Але з іншого боку — чому я повинна так вчиняти? Моя мама прекрасно знає, що зараз у нас кожна копійка рахується. Я сиджу в декреті, у нас двоє маленьких дітей і невиплачений кредит. Зараз працює лише мій чоловік.

Моя мама набрала дорогих продуктів. Можливості зараз їй подарувати тисячу гривень у мене просто немає. Тому не розумію, чому вона не може увійти в моє положення.

Ось чому моя мати вважає мене поганою дочкою.

Джерело

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!