Споріднену душу людина зустрічає всього один раз в житті

Споріднену душу людина зустрічає всього один раз в житті

Є історія про жінку, яка їхала з жорстоким і грубим чоловіком в поїзді. Чоловік заснув і хропів – втомився зауваження робити і зупиняти … І дама розговорилася з молодим офіцером – абсолютно невинна розмова, про сторонні речі.

Але він все одно прокинувся, перекинувся, щось злобно бурмочучи на адресу дружини. Молодому офіцерові треба було виходити – ось уже його станція. І він раптом зрозумів, що ніколи, ніколи він не зустріне ближчої і спорідненішої душі, з якою так щасливо можна жити, просто – бути разом … І вони разом і вийшли, навіть не взявши багаж жінки – в повну невідомість, але і в повну свободу. Вони зважилися і змогли.

Життя коротке. То революція, то війна, то старість прийшла … Але вони зважилися. А багато – не наважуються, коли їм випадає величезне щастя – зустріти споріднену душу. І залишаються в вагоні, махають на прощання і все життя тужать і плачуть про втрачену любов. Про втрачену можливість любові.

Страшно ризикувати, страшно залишати валізи з нажитим барахлом, страшно міняти життя, – це так зрозуміло. Але споріднену душу людина зустрічає всього раз в житті – якщо зустрічає. Не всім це дано. І повне розуміння, духовна близькість – це і є справжня любов.

І, напевно, баритися не треба – поїзд їде далі. Час не чекає. І душі не хочуть розлучатися … І це просто нагадування про любов і швидкоплинність життя – іноді про це треба нагадати тим, хто ніяк не може зважитися.

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!