Весь тягар клопотів про сиріт — одинадцятирічну сестричку, братиків дев’яти й шести років — та ще бабусю лягли на плечі вісімнадцятирічного Андрія. Як жити?

Весь тягар клопотів про сиріт — одинадцятирічну сестричку, братиків дев’яти й шести років — та ще бабусю лягли на плечі вісімнадцятирічного Андрія. Як жити?

Андрій виховувався без батька. Матір тяжко гарувала в полі, щоб хоч якось прогодували сім’ю. З дітьми переважно залишалася бабуся Ганя, яка ще потім до пізньої ночі гарувала на фермі.

Андрій ще був зовсім маленький, як у нього з’явився вітчим. Чоловік був суровий та й зовсім недолюблював малого. Ще й згодом став випивати. Не любила цього чоловіка і бабуся, тому часто забирала хлопчика до себе. Згодом в Андрія з’явилися ще сестричка та двоє братиків.

Пролітали день за днем в тяжкій праці, та й Андрій вже закінчив школу й вступив до професійного училища в Тернополі. Закінчив з відзнакою та отримав фах електрогазозварника та майстра з ремонту машин.

Матір з дітьми жили в злиднях, тому що чоловік все проміняв на горілку. Навіть останнього коня продав. Так і помер чоловік ще молодим. Андрій повернувся в село та переїхав з бабусею до матері. Згодом і матір тяжко захворіла не від легкого життя. Відповідальність за трьох дітей — одинадцятирічну сестричку, братиків дев’яти й шести років — лягли на плечі молодого хлопця. Ще й бабусі тоді виповнювалося цілих 80 років.

Але юнак не збирався опускати руки й став до праці. Тяжко працював на землі з самого раненька і до пізньої ночі. Згодом придбав собі доброго коня і господарював.

Потреби великої сім’ї були чималі, допомога від держави — мізерною, тож опікун влаштувався на роботу в каменедобувний кар’єр за десять кілометрів від дому. Андрій керував буровою установкою, бо робота на ній непогано оплачувалася. Оскільки цілими днями працював, то дітей віддав в школу-інтернат, там умови були набагато кращі, ніж він міг їм дати. Але кожних вихідних забирав додому.

Бабусі з кожним днем ставало гірше, але дбайливий онук не покидав її. Сусіди добре ставляться до молодого хлопця, адже бачать, як він щодня важко працює, щоб заробити хоч якусь копійку. Багато людей допомагають молодому господарю.

Попри таке складне дитинство, він не втратив доброти та щиро піклується про рідних.

Тому і я бажаю цьому хлопцеві багато сил та наснаги, а ще знайти справжнє кохання, жінку, яка буде його розуміти та підтримувати.

Що ви думаєте з цього приводу?

Джерело

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!