Випадок в автобусі, який наштовхнув на цікаві думки

Випадок в автобусі, який наштовхнув на цікаві думки

Зайшла сьогодні в автобус з дитиною ввечері.

В місті дощ, пробки, автобус повний. На передньому сидінні (для пасажирів з дітьми та інвалідів) сидить літня жінка і мужик. Точніше, не зрозуміло-мужик або хлопець-руда борода, шапка до носа, у вухах навушники, в руках смартфон.

Моєму синові 4 роки, він жвавий і балакучий хлопчик. Він голосно сказав: «Дядя, можна я сяду, будь ласка!». Дядько з блаженною посмішкою глибше втягнув голову в куртку і люто затикав в телефон. Я глянула на автобус.

Шість чи сім чоловіків сиділи так само в навушниках, і їй Богу, всі до єдиного зображували богатирський сон. І так гидко стало ….

Стоять жінки, з сумками, в мокрих куртках і з парасольками, тяжко працювали всі на роботі, і прийшовши додому, вони не впадуть  на диван, а встануть до плити, щоб нагодувати своїх бороданів, а потім прибрати за ними і вимити посуд, нагладити їм сорочки. На гудящих від втоми ногах. Соромити і вступати в автобусну полеміку мені не хотілося, ці прописні істини потрібно увібрати з молоком матері.
Хотілося правда схопити за бороду і поглянути в очі цьому мужику, та й сплячим теж – можливо залишки чогось від чоловіка промайнуть в отупілому погляді від світла телефонного екрану.

Невже ми самі народжуємо і виховуємо цих чудовиськ? Звичайно, він так затишно розташувався біля віконця, телефончик дістав, а тут я сволота зі своєю дитиною, або вагітна тітка, чи баба проклята.

От і йдуть вони стрункими шеренгами-бородаті, з голими ніжками в кедах, в штанцях-дудочках і з телефонами в натренованих пальцях. Як таких любити? Як бажати їх? Пишатися ними? Моєму старшому синові 27 років. Йому не лінь бабусі з сумками допомогти вийти з транспорту, коляску з дитиною винести ….

І молодшого виховаємо так само. Щоб залишалася надія, що не всі козли. Моїй дитині поступилася місцем дівчина.

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!