Їхала вчора автобусом. Раптом, крізь музику чую крики

Їхала вчора автобусом. Раптом, крізь музику чую крики

Їхала вчора автобусом. Заплатила, одягла навушники, їм. Раптом, крізь музику я чую крики і стогони.

Всі пасажири обернулися на задні ряди, а там жінка.

Мабуть, схватки.

Водій не розгубився, сказав, що наступна зупинка пологовий будинок (хоча це не його маршрут), зупинив автобус, ті, кому далі не треба – вийшли. Я залишилася, так як нікуди не поспішала і хотілося хоч чимось допомогти. Водій мчав, як швидка допомога, до полового будинку.

Поспішав так, що колеса ледве встигали за його авантюризмом, однак за дарма особливо не ризикував, в загальному, працювали б такі мужики в швидкій допомозі, і вона однозначно виправдала б свою назву.

Потім він зупинився біля пункту призначення, вибіг, взяв її на руки і поніс до будівлі, я в цей час знайшла в її сумочці мобільник, знайшла контакт «чоловік» зателефонувала, сказала мовляв так і так, дружина ваша народжує, пояснила ситуацію, назвала адресу .

Взяла її речі з автобуса і понеслась за водієм. Там він передав її в руки лікарів, речі передали в реєстратуру. Ми з ним чекали приїзду чоловіка. Зустріли, проводили. Поки чекали, розговорилися, кльовий мужик!

Дядя Міша, водій 30 автобуса, ти кльовий!

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!