Життя непередбачуване

Життя непередбачуване

Я, чоловік, дитина і мій батько живемо в одній квартирі. Нещодавно тато привів додому безхатька! Я вже думала, що це старечий маразм. Намагалася його напоумити, але ніяк. Говорив, що якщо вижену – піде разом з ним.

Побоювалися, але змирилися. А вже через місяць стало соромно за свої думки. Валерій Іванович (безхатько) виявився дуже інтелігентним і доброю людиною. Нікому не заважав, навмисно їв скромно. Постійно читав книги. З нашого дозволу займався з донькою уроками.

Уже через місяць оцінки значно покращилися. А ще через пару тижнів Валерій Іванович знайшов роботу. Викладачем в університеті. Виявилося, що він колишній професор. 4 роки тому його дружина і діти загинули. Від болю він хотів сховатися алкоголем і саморуйнацією.

Став безхатьком. Але нашу увага і доброта повернули йому бажання жити. Поважаю людяність і мудрість свого батька і дуже хочу стати такою ж.

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!