Андріїв день: історія і традиції свята…

Андріїв день: історія і традиції свята…

 

13 грудня традиційно вшановують пам’ять святого апостола Андрія Первозванного. У цей день в храмах  відбуваються святкові богослужіння, а саме свято пов’язане з низкою традицій і звичаїв. Що варто знати про історію свято та традиції, які з ним пов’язані – у нашому матеріалі.

Історія свята

Андріїв день щорічно відзначається 13 грудня. Православні віруючі йдуть до церкви, аби вшанувати пам’ять святого Андрія, який є рідним братом апостола Петра.

Святий апостол Андрій Первозваний був із роду єврейського, з Віфсаїди Галілейської, рибалка. Апостол Андрій займає почесне місце серед 12 Апостолів. Христос дав апостолам владу над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, щоб оздоровлювали всяку недугу та неміч всяку. Поміж чотирьох Учнів Господа, Андрій удостоєний Його довіри слухати пророцтво про майбутню долю Церкви і світу.

Зіславши на апостолів Духа Святого, Ісус Христос разом з іншими апостолами дав Андрію владу прощати гріхи. Слово Боже Андрій проповідував у багатьох країнах Азії та Європи. Для проповіді Євангелія він здійснив три подорожі. Перша подорож була в Антіохію Сирійську, в Тіану,в Синоп. З Синопа Первозванний прибув у Амасію, що на березі Понта; відвідав також Трапезонт, звідти попрямував до Іверії, а далі в землю Парфян і повернувся до Єрусалима на свято Пасхи та інших країн.

Повернувшись у Херсонес, святий Андрій знову відвідав Воспор, звідти переплив Понт і втретє побував у Синопі, де вже утвердилось християнство. Далі він відвідав Візантію. Там він рукоположив єпископа Стахія, одного з 70 учнів Христових. З Візантії Первозванний прибув у фракійське місто Іраклію і там багато язичників навернув до віри Христової. Потім Апостол Андрій утвердив віру християнську в Пелопоівесі і в місті Патрах. Тут начальник області злий язичник Егей, побачивши, що багато язичників стали вірити в Христа, в тому числі і його дружина, кинув Апостола Андрія до в’язниці. Та в’язниця для нього стала храмом, куди сходились християни послухати рятівне слово Андрія. Тоді Егей засудив Андрія Первозванного до страти розп’яттям на хресті.

Оскільки хрест, на якому він був розп’ятий, мав форму літери X, він називається хрестом Апостола Андрія. Два дні тривали страждання Андрія, він же до самої смерті продовжував навчати людей, що стояли біля хреста. 30 листопада 70 р. після Р. X. Апостол Андрій відійшов до Господа. Пресвітери і диякони ахайські поховали святе тіло Первозванного й описали історію його мук в невеликому посланні, яке збереглось до наших часів. Цар Константій, довідавшись від одного священика про мощі Апостолів Андрія і Луки, організував їх перенесення в храм святих Апостолів.

У 355 р. мощі Андрія Первозванного були перенесені в храм святих Апостолів і покладені між гробницями святого Євангеліста Луки і святого Тимофія – учня Апостола Петра. Від часу перенесення мощей святого Апостола Андрія Первозванного пам’ять про нього почали святкувати 30 листопада ще урочистіше. В IV ст. святі отці Григорій Богослов, Іоанн Золотоустий, Прокл та інші прославляли Первозванного в своїх проповідях. У V ст. свт. Анатолій Константинопольський, у VII – св. Андрій Єрусалимський, у VIII ст. прп. Іоанн Дамаскін, свт. Герман Константинопольський та інші написали багато хвалебних пісень на честь ап. Андрія Первозванного, які і нині співають в Православній Церкві.

13 грудня в Константинополі патріарх з 12 архієреями служить урочисту літургію, яка буває чотири рази на рік: на Пасху, Різдво Христове, на П’ятидесятницю і – на Андрія.

Пам’ять святого апостола Андрія Первозванного урочисто вшановується і в Україні, оскільки цей учень Христів вважається апостолом українським і Церква Православна вірить в те, що його святі ноги стояли на Київських горах і що він благословив нашу рідну землю. На місці де стояли стопи святого Апостола нині височіє прекрасна Андріївська церква окраса Золотоверхого Києва.

Калита

В Україні ж зі святом Андрія пов’язана ще одна традиція – Калита. Так, святкування зазвичай відбувалось саме у вечір/ніч з 12 на 13 грудня. Влаштовувались вечорниці і різні ігри. Головною з таких ігор була Калита – великий корж з білого борошна, котрий всі дівчата пекли разом, прикрашаючи вишнями  та родзинками – Калита. Запікали його до твердого стану, щоб важко було вкусити. По середині робили отвір, у який проводилась мотузка, щоб Калиту можна було підвісити

.

Кожен парубок намагався якнайвище підстрибнути, аби вхопити зубами Калиту, але якщо йому при цьому не вдавалось розсмішити «вартового», то це виявлялось неможливим завданням, адже той смикав за нитку і Калита підстрибувала надто високо. Щоб до неї можна було дістати. Тож це змагання носило у першу чергу  жартівливий характер.

Прикмети на Андрія

Якщо у цей день піде сніг і не розтане, то він буде лежати ще 110 днів.
Перед тим, як набрати з ополонки води, її слухали. Якщо чувся шум, заметілі, а якщо стоїть тиша, то зима буде спокійною.
Якщо у цей день морозно, але ясно, до доброго і гарного врожаю.
Якщо в Андріїв день вогонь у печі горить червоним полум’ям, то скоро почнеться зима, а якщо білим – відлига.
Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде – холодна й сніжна.
Якщо тиха вода – хороша зима, шумна – тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі.

Джерело

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!