Ефект Франкліна: як перетворити ворога в відданого друга

Ефект Франкліна: як перетворити ворога в відданого друга

Що робити, якщо ваш начальник або навіть генеральний директор не полюбив вас – звільнятися? Бізнес-експерт і тренер Ігор Журавльов радить не поспішати: краще спробуйте використовувати «ефект Бенджаміна Франкліна», щоб подружитися з недоброзичливцем.

Коли Франклін був уже досить відомою і впливовою людиною, членом законодавчих зборів штату Пенсильванія, його сильно турбувала ворожість одного з колег-законодавців, імені якого історія не зберегла, пише Ігор Журавльов.

Цей чоловік був багатий і добре освічений. Франклін розумів, що скоро він придбає значний вплив в уряді США. Мати такого ворога Франклін не хотів. І тоді він придумав більш витончений прийом.

Будучи колекціонером книг і засновником першої публічної бібліотеки, Франклін завоював репутацію людини тонких літературних смаків. Знаючи, що в бібліотеці суперника є рідкісна книга, він відправив йому лист, в якому просив позичити книгу. Опонент був задоволений і відразу ж її відправив. Франклін повернув її тижнем пізніше з подячною запискою.

На наступній зустрічі в палаті представників цей чоловік підійшов до Франкліна і вперше заговорив з ним особисто. З тих пір колишній ворог виявляв готовність зробити послугу Франкліну при кожному зручному випадку. Суперники стали близькими друзями.

Що ж сталося?

Вся справа в механізмі формування наших переконань і почуттів по відношенню до інших людей. Те, що ви робите, визначає те, у що ви вірите, які установки формуєте.

Ви відчуваєте необхідність носити костюм, щоб віддати данину професіоналізму, або ж надівши костюм, ви починаєте себе вести більш строго і професійно? Ви голосували за демократів тому, що відстоюєте свободу слова, або ви відстоюєте її тому, що голосували за демократів?

Дослідження підтверджують, що в обох випадках правильна відповідь – друга. Коли ви стаєте членом групи або прихильником бренду, це більш серйозно впливає на ваше ставлення і установки, ніж ваші установки – на ваш вибір.

Теорія самосприйняття каже, що наші установки формуються за допомогою спостереження за власною поведінкою і спроб знайти в ньому сенс, але без можливості визначити першопричину. Ви намагаєтеся подивитися на ситуацію як зовнішній глядач, зрозуміти власні мотивації. Ви виконуєте роль свідка своїх думок і формуєте уявлення про себе, засновані на цих спостереженнях.

Але чому ви починаєте краще ставитися до ворога після того, як зробите йому ласку? Коли ваш мозок не можете знайти логічно, морально або соціально прийнятне пояснення вашим діям, він сам придумує пояснення, яка не ранить вашу самооцінку.

Простіше кажучи, вам потрібне виправдання. Не могли ж ви зробити щось хороше для поганої людини, правда? Тому у вашій свідомості ця людина стає позитивним героєм. Ми повинні допомагати родині, друзям, тим, з ким ми сходимося в поглядах. А значить, ця людина повинна входити в одну з цих категорій.

У кожного з нас є механізм самозбереження, свій власний адвокат, який зобов’язаний охороняти наше психологічне благополуччя. Цей адвокат пояснює нашому мозку мотиви наших вчинків і виправдовує нас. Якщо ми комусь зробили щось погане, це означає лише одне – це погана людина, так їй і треба. Якщо зробили добру – це хороша людина, ви ж не можете робити добро поганій людині.

Наші дії визначають те, у що ми віримо, а не навпаки! Якщо вас недолюблює начальник, або хтось виступає проти вашого проекту або ініціативу, попросіть його про послугу – і ваші відносини налагодяться. Звичайно, гарантії, що це спрацює, вам ніхто не дасть, але спробувати варто. У Франкліна ж вийшло, цілком може вийти і у вас.

За матеріалами

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!