Ми з хлопцем прожили разом більш як три роки разом, та шлюбу не укладали. Так обом було зручно, ніхто не жалівся. Усі друзі та знайомі сприймали нас як сім’ю, мені навіть його прізвище приписували. А потім усе різко змінилося. Не знаю, чи любив він мене раніше, чи зі мною просто було зручно жити, ось тільки з часом я зрозуміла, що його почуття до мене стали пропадати. Спочатку він почав менше часу вдома проводити.

Потім взагалі почали спати окремо. Аргументував він це тим, що йому вставати рано, мене будити не хоче (я з обіду працюю). Я терпіла все: пізні повернення, незрозумілі дзвінки, агресію. Кілька разів у сварках він мене називав потворою, страшною, тупою. Я себе такою ніколи не вважала, але коли він сказав – самооцінка дуже швидко впала. Вирішила привести себе до ладу, щоб його вразити – стрижку зробила, ходила до косметологів та у спортзал, в результаті я для нього все ще страшна, а тепер ще й дурна, бо гроші на вітер пустила.

Запитаєте, навіщо мені такий? Кохаю його. З дитинства ще, коли він на мене звернув увагу, повірити не могла, найщасливішою була на світі. Якщо він зараз піде, то я не уявляю, що зі мною стане.

Але недавно ситуація дійшла до критичної точки: він запропонував розійтися. Квартира моя, йти сам зібрався. Поставив перед фактом: піде, як тільки житло знайде. І він шукає, цілими днями в оголошеннях, постійно дзвонить кудись, домовляється про огляд. Спочатку я намагалася помиритися: гарну білизну одягла, вечерю приготувала, запропонувала заново все почати. Він вечерю з’їв, у ліжко зі мною ліг, а вранці знову почав за оголошеннями сидіти.

Я вже не знала, що робити, та боялася його втратити, тож діяти треба було негайно.Сказала йому, що вагітна. Звичайно, як у кіно він мене по кімнаті не закрутив, але задумався. А мені цього вистачить, розумієте? Хоч трохи відволікти його від тих оголошень і переключити на себе. Може передумає. Тепер може шанс є? Може подумає, уявить нас у сімейному житті, добре б жили, щасливо? Не знаю, що він вирішить – піде чи залишиться. Якщо залишиться, то потім правда розкриється і він мене взагалі зненавидить.Мені так соромно за це, але що я можу вдіяти, якщо без нього не можу жити?