Ця історія в літаку довела мене до сліз від сміху …

Летів у відрядження. Настрій був ніякий. Пройшов контроль, відбув очікування в дьюті фрі, сів у свій економ клас, в самому хвості .. Навколо всі свої … скучно, одним словом ..

Починаємо набирати висоту і тут сусідка справа дістала з гаманця 10 американських доларів. Я вирішив, що гроші перекладає, підрахунок розтрат веде і так далі в такому ж дусі. Вона доторкнулася до плеча сусіда, що сидів попереду, не моргнувши оком простягнула йому купюру, і каже:

– Вас не утруднить передати за проїзд!

Мужик попереду на автопілоті взяв долари, бачу подвис на кілька секунд, а потім, засяявши всім виглядом, хихикнув, підморгнув в порожнечу і виконав те ж  з попереду сидівшим сусідом.

Мені вже стало весело. Розумію, що мимоволі починаю посміхатися і стежу за реакцією в салоні. В голові промайнула думка: Як же так дивно влаштоване життя і які веселі у нас люди. У будь-який момент можуть з екскрементів цукерку зробити.

Дивно, та й годі. Може повітря у нас якєсь або в воду щось підсипають.

Тим часом в салоні літака …

Під наростаючий гул і сміх в салоні двадцятка дійшла до упору і потрапила в руки до симпатичної панночки. Дядько тут же прокоментував: мовляв, і панночці приємно,
і весь літак поржав всього за 20 баксів …

Історія на цьому мала і закінчитися, якби не панянка … Та, кивнувши того, хто передав гроші, встає з крісла і з серйозним виглядом ховається за ширмочкою, де тусуються стюардеси. В салоні стало тихо, як в небі перед грозою … Десь через хвилину панянка повертається і все з тим же незворушним виглядом віддає двадцятку тому, від кого отримала, і щось неголосно йому каже …

Тепер уже хвиля ржачу пішла у зворотній бік і дійшла до нас у вигляді тієї ж двадцатки, яку сусід отримав від ридаючого від сміху дядьки разом зі словами:

– У пілотів дрібних немає, просили без здачі!