У кожного свої причини на розлучення (і дай боже, щоб їх не було і ви жили у шлюбі душа в душу). Але якщо ви живете разом лише через страх за своє майбутнє, через страх змін і невизначеності — то краще розлучіться.

Я теж боялася раніше. Чоловік не дозволяв мені виходити на роботу, коли я була одружена і це був головний стримувальний фактор… боялася, що як піду, то навіть не матиму на що жити…

Боялася засудження з боку наших спільних друзів та знайомих. Зрештою, все нормально — ніхто нічого не повісив. Єдиний, хто дуже здивувався і засмутився з близьких, — це мій батько. Він думав, що у мене в шлюбі все чудово. Саме мій батько найбільше переживав за мене.

Але у результаті все склалося дуже добре. Змогла позбутися чоловіка тирана. Пішла з-під його контролю. Перестала щовечора боятися його повернення. Перестала робити те, що подобається лише чоловікові. Стала жити собі в задоволення. І якщо вам здається, що після 30, 40, 50 не буде нічого, то знайте … Справжнє життя тільки починається.

Можливо, ви ще зустрінете людину, з ким вам судилося прожити це життя і разом постаріти.