Непристойно у гості з порожніми руками ходити. Виставила і мені не соромно, не той випадок, щоб заплющити очі

У житті не витрачатиму часу на невідповідного чоловіка. Так, самотність вбиває, але якою самотньою можна бути при людині, яка тобі не підійде! З якою ще гірше, ніж одній! Таку історію краще не починати зовсім, перевірено неодноразово, не лише мною.

Життя навчило обривати спілкування одразу, без жодних реверансів. Нічого часу на марне витрачати.

Ось познайомилася нещодавно з чоловіком, всі подружки співали, який він ідеальний. Наполягали, треба познайомитися, вони й провернули нам побачення наосліп. І знаєте, на цій випадковій зустрічі нібито він мені справді сподобався. Розговорилися, пішли прогулятися, балакали про всякі дрібниці. Потім у кіно сходили. І я вирішила навіть у гості його запросити. Щодо робочих питань, звичайно, а там війна план покаже.

Але ж чоловік не дурень? Розуміє, що я його згодна просто так з робочих питань проконсультувати, та ще й вдома за особистим комп’ютером — це дорогого вартує. Клієнтів простих я в офіс запрошую і рахунок надсилаю заздалегідь, а для нього ось відкрила особистий простір.

Але прийшов з порожніми руками. Ні цукерки не прихопив із собою, ні простого шампанського як презент, хоча у нас навіть платні клієнти квіти шлють за хорошу роботу. А цей себе підніс!

Подзвонив заздалегідь, мовляв, чекаєш?

– Чекаю, звичайно, вже всі плани скаувала, – запевнила я його. — Ти довго їхатимеш?

– Так прямо з офісу, щоб не затримуватися.

Заради такої справи я постаралась. Не хотілося виглядати жінкою, яка “пригодовує” шанувальника і чекає від нього відомо чого. Я поставила на стіл вазу з фруктами, заварила смачний свіжий чай, відправила в духовку фірмові голубці. Загалом, смачна домашня їжа начебто і не спеціально для нього, але постаралася. Хліб домашній порізала, сьомгу копчену.

Вдома ні порошинки, рушники поміняла, ще щось по дрібниці. Загалом підготувалася. Нафарбувалася до його дзвінка, гарне плаття одягла.

Мій шанувальник увійшов, я здивувалась, що квітів не приніс. Але промовчала, звісно. Не може він просто так отримати від мене дорогу послугу по роботі, повечеряти і просто так піти? Напевно, щось приготував.

– Як смачно в тебе пахне!

– Так, подумала, треба тебе вечерею нагодувати, напевно ж востаннє тільки вранці їв.

– Так приємно! А то всі баби тільки й чекають то квітів, то дорогих продуктів. Добре, що нічого не став купувати.

Мені так гидко стало. Я мовчки розврернула його, вивела в коридор. Забула, кажу, що мені треба йти. Іди, говорю, нема коли мені. Ну, він і сам зрозумів, що ляпнув. Дзвонить мені, але я навіть не хочу відповідати.

Previous Article
Next Article

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!