Віддати життя за сестру. Реальна історія, яка залишає глибокий слід в душі

Віддати життя за сестру. Реальна історія, яка залишає глибокий слід в душі

Наше життя сповнене метушні, і часом задуматися про щось справжнє просто немає часу, та й приводу. Для нових вражень ми дивимося гостросюжетні фільми. Однак потрібно пам’ятати, що герої є і в реальному житті. Їх історії надихають і змушують повірити в добро.

Одну з таких історій розповів один дитячий хірург. Прочитайте, ви не пошкодуєте витраченого часу.

Братська любов
Років 15 назад вночі забігає до нас в ординаторську сестра з приймального покою. – Пацієнт важкий у другій операційній! Я – туди, бригада вже зібралася, на столі дівчинка років шести. Поки одягався і стерилізувався, дізнався подробиці …

У автоаварію потрапила сім’я з чотирьох чоловік. Батько, мати і двоє дітей: близнюки хлопчик і дівчинка. Більше за всіх постраждала дівчинка: удар прийшовся в область правої задньої дверцяти, там де знаходилася дитина.

Мати, батько і її брат майже не постраждали – подряпини та гематоми. Їм допомогу надали на місці. У дівчинки переломи, тупі травми, рвані рани і велика втрата крові. Через пару хвилин приходить аналіз крові, і разом з ним звістка, що саме третьої позитивної у нас зараз немає. Питання критичне – дівчинка «важка», рахунок на хвилини.

Терміново зробили аналіз крові батьків. У батька – друга, у матері – четверта. Згадали про брата-близнюка, у нього, звичайно, третя. Вони сиділи на лавці в приймальному покої. Мати – вся в сльозах, батько блідий, хлопчик – з відчаєм в очах. Його одяг був вся забруднений кров’ю сестри.

Я підійшов до нього, присів так, щоб наші очі були на одному рівні.

– Твоя сестричка сильно постраждала, – сказав я.

– Так, я знаю, – хлопчик схлипував і потирав очі кулачком. – Коли ми врізалися, вона сильно вдарилася. Я тримав її на колінах, вона плакала, потім перестала і заснула.

– Ти хочеш її врятувати? Тоді ми повинні взяти у тебе кров для неї. Він перестав плакати, подивився навколо, розмірковуючи, важко задихав і кивнув. Я покликав жестом медсестру.

– Це тьотя Свєта. Вона відведе тебе в процедурний кабінет і візьме кров. Тьотя Свєта дуже добре вміє це робити, буде зовсім не боляче.

– Добре. – хлопчик глибоко зітхнув і потягнувся до матері. – Я люблю тебе мам! Ти найкраща!

Потім, до батька

– І тебе тато, люблю. Дякую за велосипед. Світлана відвела його в процедурну, а я побіг в другу операційну. Після операції, коли дівчинку вже перевели в реанімацію, повертався в ординаторську. Помітив, що наш маленький герой лежить на кушетці в процедурній під ковдрою. Світлана залишила його відпочити після забору крові. Я підійшов до нього.

– Де Катя? – запитав хлопчик.

– Вона спить. З нею все буде добре. Ти врятував її.

– А коли я помру? – Ну … дуже не скоро, коли будеш зовсім старенький. Спочатку я якось не зрозумів його останнього питання, але потім мене осінило.

Хлопчик думав, що помре після того, як у нього візьмуть кров. Тому він прощався з батьками. Він  був упевнений, що загине. Він реально жертвував життям заради сестри. Розумієте, який подвиг він здійснив? Справжнісінький. Багато років минуло, а у мене до цих пір мурашки кожен раз, коли згадую цю історію.

А ви б так змогли?

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!