Зайшли з сином до супермаркету за продуктами. Той одразу побіг у відділ з солодким перебирати шоколадками. Візьме одну, передумає, візьме іншу, я не встигаю озирнутися, як у кошику вже кілька плиток шоколаду. Та він не припиняє. Я пішла за ним й не голосно кажу:

– “Поклади на місце й відійди від шоколадок, ти вже їв сьогодні морозиво”. Реакції звісно нуль.

Тоді я голосно, на весь магазин кажу:

– “Хлопче, покладіть все на місце, бо я зараз адміністратора покличу!”. І в цей момент бачу, що якийсь чолов’яга на виході впустив пляшку пива, яку ховав під курткою, інший подавився виноградом, а третій почав вивалювати цукерки з кишень. І тільки мій син спокійно продовжував збирати шоколадки й складати в кошик.

Зате злодіїв зупинили! Відчули себе супергероями!