Стара мати знайшла коробку з речами сина й розплакалась від побаченого в середині
Мова піде про мою бабусю. Жінка вже стара, під 90 років, трохи хвороблива та сильна духом. Кожен день для неї – це нове випробування від Бога, яке вона гідно проходить. За своє життя бабуся народила 5 дітей та виховала кілька десятків внуків і правнуків.
Та настає момент, коли ти залишаєшся сам один, діти виростають, покидають дім, внуки виростають – перестають приходити через свої справи та власне життя, правнуки – приходять не так часто, бо в них є ще інші бабусі та дідусі. Та найгірше для неї була не самотність як така, а самотність від втрати, старшого сина. Ніхто з батьків не бажає бачити останні миті своєї дитини на землі…
Та доля не легка річ, і сталося те, що сталося. Бабуся пережила старшу дитину, живе досі, вже скільки років минуло. Та вона ніколи не припинить тужити за ним. З того дня вона не знімала скорботної хустини. Єдине, що хоч якось відвертає від страшних думок – робота. Бабця слабка, але працює мов 20-річна юначка, завжди руки зайняті!
Якось, вирішила вона перебрати старі речі вдома, витерти пилюку з фото й заразом згадати минулі роки. Прибираючи натрапила на коробку, в якій зберігала різні дрібнички від сина, якого втратила. Тремтячими руками відкрила й по її старому, зморшкуватому, але теплому обличчі покотилися сльози. Вона побачила там старі фото, перші шкарпеточки, улюблену іграшку з дитинства, а ще… пуповину, яку колись під час родів обрізали й віддали їй. Дивлячись на всі ці речі бабуся наче повернулася у часі й пережила всі щасливі моменти молодості знову.
Вона її зберегла, через стільки років…