Я нічого не можу вдіяти, якщо у моєї дочки жахлива “чуйка” на чоловіків. Я була впевнена, що всіх поганих вона вже перебрала, але ні – вона повідомила нового “золотого” співмешканця.

Що відрізняє Вову від попередніх чоловіків доньки, то це те, що він не гуляє і не буянить. Принаймні поки що він не був помічений у подібних інцидентах.

Дочці моєї вже 37 років, онуці сім нещодавно виповнилося, до школи пішла цього року. Наче сама матір’ю стала, але розуму до своїх років не нажила.

Зате шишки набиває – тільки так! Ще й не слухає мене, весь час робить по-своєму. Каже, що вона вже доросла і має право чинити на свій розсуд.А в мене, як у матері, серце не на місці за свою норовливу дівчинку. Ще більше я переживаю за онучку.

В наш час стільки поганих людей по Землі ходить, і, якщо Алінка не думає про свою безпеку, то хоч би про дочку потурбувалася!

Мені самій свого часу довелося несолодко: чоловік не стало, коли Аліні було чотири. Я була сама і крутилася, як могла. Перед її випускним я зустріла надійного чоловіка, з яким щаслива досі.

Аліна – волелюбна особа. Вона любить веселощі та нічні посиденьки з друзями. На одній із таких тусовок вона познайомилася з Володимиром чотири місяці тому.

Відносини закрутилися дуже швидко, незважаючи на те, що Аліна на той момент ще не розлучилася з колишнім співмешканцем. Давид у неї сидівший був, і я все переживала.

Жодних розбірок не було: Аліна розійшлася з Давидом по-доброму. Він навіть приходив кілька разів до мене, просив допомогти в їхньому примиренні з дочкою, але я йому відмовила з двох причин.

По-перше, навіть якби я хотіла знову звести доньку разом з колишнім, у мене б це не вийшло. Аліна мене б не послухала, може навіть почала б більше закриватися від мене.

По-друге, я не хотіла, щоб дочка знову зійшлася з ним. Я нікого не хочу образити, але в мене підростає онука, і мені не потрібні зайві проблеми.

Із нинішнім Володею дочка часто свариться. З приводу і без – головне, щоб погавкати і розбігтися в різні боки на три дні.Я вже не лізу до життя дорослої дочки. Нехай живе, як знає, але в мене серце не на місці за єдину онучку! У разі чого про неї ніхто не подбає.

Любочка – ще зовсім маленька і повністю залежить від матері та від оточення, яке Аліна створює і для неї теж.  Тому, природно, я буду проти будь-якого сумнівного чоловіка, який живе поряд з моєю онукою!

Дорослі люди мають право самі вирішувати, де і з ким жити, а от діти – ні. Їм доводиться миритися з тими умовами, які створюють їм батьки. А моя Аліна зовсім не думає про інтереси Любочки.

Будь-які суперечки в будинку Аліни відбуваються на очах онуки – і з колишніми співмешканцями так було, і з Володею сюжет повторюється.

Якщо маленькій дівчинці випадково прилетить від розлючених чоловіків доньки, мало не здасться!

Я завжди намагаюся забирати до себе онуку, якщо Аліна планує провести посиденьки у своїй квартирі.

Однак, зустрічі у них іноді відбуваються спонтанно, і, в такому разі, у онуки не залишається вибору, окрім слухати розмови в сусідній кімнаті та засинати під музику та шум.

Чоловіки у мої доньки змінюються з такою швидкістю, що мені вже нема чого їх пам’ятати за іменами. Виховання дочки я провалила, але внучку треба рятувати!

Я погрожувала Аліні, що якщо вона не перестане влаштовувати шабаші в квартирі, то я забираю онуку до себе назавжди. І тоді я більше не висловлюватиму невдоволення на адресу її співмешканців.

Позбавляти батьківських прав я не хочу: все ж таки це дочка моя. Але і внучку я хочу виростити в нормальних умовах, щоб вона не бачила більше цього всього. Вона й так натерпілася за своє маленьке життя!