Останнім часом наша донька Аліна злетіла зі котушок, що за наявності маленької дитини – недозволена розкіш. З якихось невідомих причин вона зійшлася з нашим електриком Федіром, який активно кличе її до РАЦСу.

Хоча у Феді на обличчі написано, що він – той ще громадянин. І не сказати, що Аліна по вуха закохана в нього, але вона висловлює готовність прийняти від нього пропозицію руки і серця щоразу, коли нам не вдається посидіти з онукою Машенькою.

– Ах так? Тоді я вийду заміж за вашого електрика, його мама з радістю посидить з моєю дитиною, якщо ви не хочете! Потім ще лікті кусатимете!

Ми чудово бачимо, що цей самий електрик хоче одружитися з нашою дочкою тільки заради квартири, яку ми ж їй купили ще за часів її студентства. І, на жаль, зробили помилку, коли вирішили переписати житло на неї. Хоча тоді наша дочка була цілком розумною людиною, і ми були впевнені, що вона добре розпорядиться нашим подарунком.

Адже той факт, що після свого невдалого шлюбу, Аліна залишилася при квартирі, багато про що говорить. Хоча колишній зять усіма правдами та неправдами вмовляв дочку вкластися у купівлю спільних “квадратних метрів”.

А влітку в нашому під’їзді з’явився новий електрик – молодий і симпатичний чоловік, який почав активно доглядати за Аліною після того, як вони кілька разів перетиналися на сходовій клітці, коли вона приїжджала в гості.

Постійно притримував двері ліфта, допомагав віднести сумки, виявляв дива дотепності, трохи пізніше почав проводжати Аліну до її будинку, якщо вони з Машею засиджувалися у нас допізна, коли йому дозволяв графік – словом, поводився, як справжній джентльмен.

З того часу у них закрутився бурхливий роман. Спочатку ми особливо не заперечували, оскільки до цього дочка жила лише домом і роботою, а тут розквітла і знову відчула себе жінкою.

Ми думали, що там нічого серйозного, і дочка, як завжди, тримає ситуацію під контролем. Проте буквально через кілька місяців після знайомства Федя зробив нашій Аліні пропозицію, що не викликало у нас радості.

Адже у цього пройдисвіта з майна – лише половина сільського будинку, в якому зараз живе його мати. А в нашому місті в нього, максимум, ліжко-місце у гуртожитку.

Висновок напрошується сам собою – наш електрик хоче одружитися з Аліною через житло, прописатися в неї і заразом перетягнути в місто свою матір. А потім ці аферисти зроблять усе, щоб вижити з квартири Аліну та онуку.

Просто, якщо дивитися правді в очі, то молодий і гарний хлопець навряд чи просто так, на всіх парах, побіжить до РАЦСу – тим більше, з розлученою жінкою, яка ще й має дитину. І ось, тільки почувши про пропозицію, ми з чоловіком почали відмовляти Аліну від такого необачного кроку. Вона погодилася почекати, проте не розірвала стосунків із Федіком.

Хоча він їй зовсім не рівня! У дочки – вища освіта, непогана робота. Та їм із цим Федьою і поговорити, я впевнена, особливо нема про що. І їхні амури тримаються лише на гормонах і на хитрих планах Феді.

З недавніх пір дочка ще й взяла у звичку шантажувати нас шлюбом із цим прощілигою, коли ми відмовляємося посидіти з онукою. А в нас, між іншим, також є свої справи! Справа в тому, що Аліна тепер вимагає забирати Машеньку не двічі-тричі на тиждень, як це було до цього, а мало чи не кожного вечора по буднях. Та й вихідні онука має проводити у нас.

І ми з чоловіком вічно ставимо хрест на наших планах, оскільки боїмося, що дочка втілить свої погрози в життя, хоч і розуміємо, що її слова – це справжнісінький шантаж, на який не можна вестися.

Однак ми ведемося, як наївні. А все тому, що Аліна одного разу зверталася по допомогу до матері Феді, коли вони з ним їздили на вихідні на турбазу – за рахунок нашої дочки, я впевнена. А ми того разу їздили на дачу, щоб зібрати яблука, тож посидіти з онукою ніяк не могли. Заодно пообіцяли заїхати до неї у гості наступного дня та поділитися врожаєм.

Дочка тоді, хоч і дивно, спокійно відреагувала на наші плани, але ми ще не знали, чому. І ось, коли ми приїхали до неї, нас зустріли не лише Аліна та онука, а й Федя з його матір’ю. Вона і стіл накрила, і з онукою возилася – загалом, щосили намагалася нам сподобатися. Та ось тільки ця жінка мала дуже недобрий погляд.

Треба сказати, що під час чаювання вона постійно натякала, що нашій дочці та її синові не варто затягувати з весіллям. І ми з чоловіком ще раз переконалися, що наші побоювання щодо можливого шлюбу Аліни та Феді не марні.

Тим більше, що сам Федя досить слизький тип. Недарма ж він, як і його матуся, прагне показати себе ідеальним.

З того часу ми вирішили не допускати ситуацій, коли Маша залишається з Федіною матір’ю. Раптом вона внучку спочатку розташує до себе, а потім, коли вони з Федьою здійснять свій план.

А дочка тільки рада, що на нас діє її шантаж. Однак днями ми все-таки зважилися прикрити цю лавочку. Нехай перестає і згадує, що Машу вона, в першу чергу, народжувала для себе, а не нам, хоч ми її й дуже любимо.

Коли після нашої відмови посидіти з Машенькою, Аліна знову пригрозила вийти заміж за Федю, я сказала, що нехай робить, що хоче, і нам її шантаж не страшний.

Ось тільки потім нехай не плачеться, коли ця парочка аферистів витурить її та Машу надвір. І, якщо внучку ми ще прихистимо у себе, то Аліну відправимо додому.

Потім телефон перехопив чоловік і сказав, що у разі весілля ми і зовсім відсудимо у неї Машу. Аліна не знайшла, що відповісти, тож мовчки поклала слухавку. Сподіваюся, вона зробить потрібні висновки і знову візьметься за розум.