Я людина не дуже соціальна, але коли треба комусь допомогти, то завжди намагаюся зробити все можливе, бо вірю в карму і що одного дня все повертається бумерангом. Та одного разу за мою допомогу, бумеранг, який повертався вдарив мені прямо в голову. Розповідаю.

Затарювався якось продуктами в супермаркеті, що неподалік мого дому. Це я роблю не часто, може раз на тиждень, і то намагаюся якомога швидше, не люблю це діло. Продукти купив, в багажник завантажив, сиджу в машині на стоянці, вже думаю рушати. Краєм ока помічаю стареньку бабусю з 10-кілограмовив мішком цукру, яка швидко рухається в бік мого авто.

Стукає мені у вікно й каже:

– Чоловіче, підвезіть мене, будь ласка, додому, я тут недалеко живу.

Думаю, чому б не підвезти, а в голові промайнула думка, “зроблю добре діло, а воно мені потім повернеться”. Повернулося наступного ж дня. Зранку я знову пішов до того супермаркету по цигарки. Там мене до себе кличе охоронець і показує відеозапис із камер відеоспостереження, на якому стара жінка забігає в торговий зал, хапає мішок з цукром і миттю вибігає звідти.А після цього охоронець показує інше відео, на якому вона сідає в моє авто і ми від’їжджаємо від супермаркету… Що скажете, карма?