Ніколи не влізайте в борги…бо виходу звідти не буде

Ніколи не влізайте в борги…бо виходу звідти не буде

Ніколи не беріть в борг, особливо у банку. Це правило, яке мені нагадували всі навколо, та сенсу якого я ніяк не міг збагнути. Аж допоки не відчув це на власній шкурі. До мене дійшло…

Але давайте я розповім від початку. Все тягнеться з того моменту, коли в мене ще була робота. Багато з вас може подувати, що проблеми починаються тоді, коли роботи не стає, та це не завжди так. Бо коли робота тебе виснажує, й не приносить бажаної віддачі (а саме бажаної суми в кінці місяця), така робота стає в’язницею з якої й піти не сила, бо боїшся і ті копійки втратити. А ще зникає бажання робити будь-що, і відчуваєш себе як “вижатий лимон”.

Так ось, пропрацювавши близько 5 років в одній з маркетингових фірм, я так втомився від всього, що кожна хвилина в офісі здавалася мені вічністю і забирала всю енергію. А зарплата була не така, якої я б хотів, на не завжди вистачало, тому я почав “грішити” користуючись кредитними коштами з банківських карток. Це тривало якийсь час і спочатку я думав, що зможу швидко закрити все без проблем. Та чим частіше я бачив, що можу скористатися цими грішми, тим більшим ставало бажання це зробити.

І головною проблемою стало те, що жив я по суті тільки на кредитні кошти. Бо як тільки я отримував зарплату – закривав кредит – залишався без власних коштів – мусив користуватися кредитом знову. І так до нескінченності. Це було ще однією з причин, чому я боявся піти з роботи. Страх залишитися без мінімалки та з кредитом на плечах не давав ризикнути. Так тривало кілька місяців. Поки “всесвіт” не вирішив дати мені копняка під зад, і наша компанія неочікувано для мене проводила скорочення. Під яке, яке ви розумієте потрапив я.

Скажу чесно, перші два тижні були справжнім раєм. Я нарешті усвідомив, що вільний від усього і можу просто відпочити. Та відпочинок затягнувся на кілька місяців і перетворився у деградацію. Я навіть нової роботи не шукав. А жити ж за щось треба. Тому в хід знову пішли кошти, які банк люб’язно мені надав, а я з радістю та легкістю витрачав на все, чого душа бажає не думаючи про завтра.

А завтра настало дуже швидко і гроші треба повернути, звісно з відсотками, а взяти їх немає звідки. Й саме в цей момент я усвідомив, чому всі постійно повторювали мені одну фразу: “Ніколи не влізай у борги… бо виходу звідти не буде”. Але тепер я без роботи, з кредитом і без копійки.

Здійснився мій найбільший страх…

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!