Про правильне батьківське виховання

Про правильне батьківське виховання

Коли моєму синові було років сім, ми всією, поки ще маленькою сім’єю, їхали кудись за місто. Заїхали на заправку, купили морозива і їдемо, отримуємо задоволення: літо, спека, морозиво, дружина, син, благодать …

Тут мій син відкриває вікно і викидає обгортку. Швидкість автомобіля була невеликою і я зміг дуже швидко зорієнтуватися, і припаркувати машину на узбіччя.

Мовчки вийшов з машини, відкрив багажник, звільнив від продуктів один з пакетів, вивів сина з машини і попросив зібрати все сміття з узбіччя. У сина гординя, ще й дружина спробувала заступитися …

Але жінка була відправлена ​​в машину слухати музику, а синові пояснив, що поки він не принесе мені повний пакет сміття, ми далі не поїдемо, і відповідно всіх подарунків, обіцяних нами, вже не буде. Син, на початку зі сльозами, а потім, з якимось азартом на очах, пішов збирати сміття. Я взяв другий пакет і пішов поруч.

За неповних півгодини ми очистили маленьку ділянку дороги від слідів життєдіяльності нашого народу і повернулися в машину.

Далі я пояснив синові, чому він пішов збирати сміття. Говорив багато, нудно (як вважає моя дружина), з прикладами, але так, щоб він зрозумів.

А в кінці син запитав:

– А чому ти пішов збирати за мною?

– Те, що ти кинув обгортку в вікно – це в першу чергу моя помилка. Я упустив щось в твоєму вихованні, і тому повинен був понести покарання разом з тобою.

Скоро синові буде 13 років, у нього дві маленькі сестрички, і вчора я з задоволенням спостерігав, як він вчить їх не смітити …

Спасибі моєму батькові – його життєва мудрість при нашому вихованні так сильно мені допомагає правильно навчати своїх дітей…

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!