Якщо Ви не хочете, щоб хтось дізнався, що Ви щось зробили, не робіть цього – Китайське прислів’я

Вікіпедія пише, що плітки – це «марнослів’я або чутки, в основному, про особисті справи інших людей; так само відомі, як перемивання кісточок ».

Марнослів’я. Чутки. Про особисте життя. Хто ж може насолоджуватися такою мерзенною і негідною поведінкою? Схоже, багато наших приятелів. Ті ж люди охоче розмірковують про Вищий Розум і подібне.

Не допускайте такої помилки: плітки не приносять користі і це бридко. Це марно, так як не допоможе чогось добитися, і бридко, тому що подібна поведінка просто огидна.

Так … Чому ж ми брешемо?

Незважаючи на все це, багато приєднуються і навіть заохочують плітки. Останнє часто є наслідком великої кількості продукції, виробленої засобами масової інформації, яку деякі люди вважають за краще споживати. Подумайте про ці явно недалекі телешоу, в яких акцентується увага на плітках, щоб привернути глядацьку аудиторію.

Також у нас є випуски «новин» про знаменитостей, які підживлюються від публіки і її невгамовною спрагою «останніх сенсацій» (часто неправдивих та образливих) і інформації, що не має ніякого відношення до їх життя.

Ясно, що плітки – це заманливо. Особливо ці слова справедливі про випадки особистої помсти комусь, про кого пускають плітки. В добавок, звичайна і нейтральна розмова про когось може раптово перетворитися на промивання кісточок, якщо хтось вирішить вставити якусь «соковиту подробицю» або цікавий факт. Хоч це часто і заманливо – стати частиною подібної дискусії – це все-таки найчастіше дуже погана ідея.

«Співучасник в злочині» – ось дуже конкретна фаза в цьому варіанті розвитку подій. Якого це? Напевно, не дуже доброго.

У будь-якому випадку, пліткарі часто не дуже гарної про себе думки. Наприклад, деякі з них відчувають себе непотрібними або нецікавими і можуть обрати шлях розголошення інформації, здатної викликати зацікавленість. Поступаючи так, вони можуть відчувати, що їх приймають за товаришів.

Такі люди часто відчувають одне з цих двох почуттів: або полегшення, що їх нарешті прийняли в компанію, або жалю, що зачепили чиїсь почуття. На жаль, дуже часто – перше.

Психологія пліток

Як виявилося, плітки дуже часте явище: «Близько 60% розмов між дорослими людьми йдуть про когось, хто в даний момент не присутній,» – каже один видатний соціальний психолог – «І більшість з них (розмов) – засуджувальні.»

60 відсотків? Чому так багато?

Причина, яку припускають психологи, це побудова соціальних зв’язків за допомогою пліток. Пліткуючі люди часто відчувають, що у них схоже почуття гумору і інтереси, не кажучи вже про певний адреналін, що отримується через оприлюднення «конфіденційної інформації».

Багато пліткарів смакують невдачі інших, їм це приносить задоволення. І таке задоволення в кращому випадку необгрунтовано, а в гіршому – навіть підступно.

Психологи відкривають громадськості фразу, моментально зупиняючу плітки

Коли хтось намагається залучити Вас в образливу викривальну промову про когось, краще, що можна запитати – це: «Навіщо ти мені це говориш?»

Психологи кажуть, що це ефективно по ряду причин. Перша: питання негайно руйнує будь-який егоїстичний мотив пліткаря. Друге: фраза змусить їх прийняти факт, що Ви, судячи з усього, не дуже-то раді такій розмови.

Майже в будь-якому випадку пліткар здивується від питання. Майже в будь-якому випадку у них не буде гарної причини «чому» вони втягують Вас в таку розмову.

Грунтуючись на їх відповіді, можна набагато простіше позначити: «Я не хочу бути частиною цього всього». Або: «Можливо, тобі варто про це поговорити з ним / нею особисто?»

Крім цього, ефективного способу, у психологів та інших експертів є ще одна перлина мудрості: «уникайте будь-якої розмови про людину, яка могла б поранити її. Не важливо, емоційно або як-небудь інакше ».

За матеріалами