Максим віддав своє життя за Україну, за свою батьківщину та свій народ! З ним прощалися у Свято-Успенському кафедральному соборі не лише рідні та близькі люди, а й колеги, тобто інші військові.

Загинув молодик у боротьбі з окупантами з Росії. Проведенням панахиди займався архієпископ Полтавський та Кременчуцький владика Федір. Також у церемонії взяло участь духовенство Полтавської єпархії.

Молодому хлопцеві ледве виповнилося 18 років. З дитинства він любив займатися музикою та бальними танцями. У 2022 році добігало кінця його навчання у професійному коледжі мистецтв, у Полтаві імені Лисенка. Він хотів стати майстром гри на саксофоні.

Викладачі зазначали, що хлопець матиме велике майбутнє. До того ж, він грав у міському оркестрі. На літо він планував вступ до академії музики М. Глінки у Дніпрі. Але його плани було змінен.

Максим 24 лютого на добровільній основі з’явився до військкомату, щоб захищати свою батьківщину. У результаті його направили на підготовку до одного з центрів навчання.

Після того, як юнак освоїв спеціальність, його було призначено на посаду старшого навідника на заводі мінометів. Протягом тривалого часу він успішно працював, стоячи на головних позиціях у гарячих точках Донецької області. Однак черговий обстріл призвів до отримання ним величезної кількості осколкових поранень, які, на жаль, були несумісні з життям. Сталося це 29 липня.

З ранніх років хлопчику прищеплювали любов до своєї країни. Він був справжнім інтелігентом і просто доброзичливою людиною. Талант до музики привів його до мрії – виступати на великій сцені. Звичайно ж, для цього доводилося постійно вдосконалювати себе, з чим він успішно справлявся.

Друзі та знайомі хлопця розповідають, що він планував бути професіоналом у музиці. Але на тлі російського вторгнення він прийняв рішення – зупинити ворога, хоча батьки вмовляли його залишитися вдома.

Максим, між іншим, був наймолодшим студентом, а серед воїнів він теж був наймолодшим.