Начальник попросив Олесю затриматися на роботі, а далі сталося те, чого дівчина ніяк не очікувала
Я працюю у маленькому рекламному агентстві. У нашому штаті всього 4 людини, одна з яких працює віддалено, от і виходить, що в офісі сиджу я, ще одна дівчина і власне, наш начальник. Хоч агенція і маленька, але вона досить добре розвивається, бо у місті більше таких організацій немає. Усі йдуть до нас, на гроші не скупляться, начальник нас зарплатою не ображає. Та й загалом, робота легка, зарплата хороша, навіть мені цілком вистачає на проживання.
І все б нічого, ось тільки за останні пів року наш начальник виявляє до мене зайву увагу. Спочатку це було ненав’язливо, я навіть думала, що в мене є параноя. То схилиться над столом, щось пояснюючи на комп’ютері, то по спині проведе долонею. Він старший за мене набагато, мені навіть думки про таке допустити було бридко. Але далі стало гірше…
Ми не встигли знайти якесь місце для проведення новорічного корпоративу, тому вирішили відсвяткувати прямо в офісі. Працювали всі дні, ніхто не скаржився, бо надбавка вийшла дуже гарна. Просто 30 грудня закрилися раніше, відкрили шампанське, салати куплені, роли замовили. Навіть Діма, віддалений наш працівник, приїхав до офісу, хоч рідко з’являвся. Коли перестали відзначати, я хотіла піти першою, але начальник мене затримав, нібито, щоб дати просте завдання на вихідні додому. Я, наївна, повірила. Того дня він мене притиснув до стіни і намагався облапати. Я відштовхнула його, але він розцінив це, наче я з ним граю, і сказав таку фразу: – Ну, пограймося.
Після цього почалося справжнє пекло. Він почав чіпати мене, кидати вульгарні натяки, жартувати, якось напився, зателефонував п’яний і сказав, що стоїть біля мого під’їзду – хотів, щоб я його в гості покликала. Я перестала фарбуватися, носити спідниці та сукні на роботу. Буквально тікала з офісу раніше за інших, щоб не залишитися з ним наодинці. А кілька днів тому сталося страшне: він із дружиною на розлучення подав, а мені сказав, що через мене. Він упевнений, що я його відштовхую тільки через те, що він у шлюбі. А він неприємний мені! Огидний!
Друга колега помітила його цікавість до мене і сказала, що заздрить. Мовляв, чоловік видний, при грошах, хай і у віці, але упевнений у собі. У нас у місті таких мало. Вона думає, що я собі ціну набиваю, а я кожну вільну хвилину присвячую пошуку нової роботи, ось тільки чи врятує це мене? Починаю думати про те, щоб взагалі з міста переїхати.