Чоловік на 8 березня влаштовує мамі свято, а мені пропонує зрозуміти та пробачити

Чоловік на 8 березня влаштовує мамі свято, а мені пропонує зрозуміти та пробачити

— Ну, ти ж у мене розумниця, ти розумієш, що це просто формальність? – чоловік вкотре хоче зіпсувати мені восьме березня і з безневинною усмішкою запропонував увійти в його становище. Ну ні, тільки не цього разу.

Мого чоловіка Колю мама виховувала одна. Щось вони з його батьком не поділили, той поїхав до іншого міста і нагадував про себе тільки рідкісними аліментами. Наталя Миколаївна сина тягнула сама.

Працювала на трьох роботах, щоб у нього все було не гірше, ніж у ровесників. Але при цьому намагалася проводити з ним рідкісні вільні вечори, щоб хлопчик не почував себе самотнім.

Я відразу зрозуміла, що від цих відносин пахне гіперопікою. Судіть самі, чи стане мати телефонувати своєму дорослому синові, щоб дізнатися, чи тепло він одягнений? На мою думку, це не зовсім нормально.

Не можу сказати, що ми зі свекрухою у поганих стосунках. Так, я одразу побачила, що вона ревнує сина до мене. Однак я увагу не загострювала, а просто знизала плечима.

Зрозуміло, що за стільки років мати і син звикли бути разом і проводити час один з одним. Але життя на місці не стоїть, і будь-якій молодій людині колись доводиться залишати батьківський дім і вирушати в самостійне плавання.

Ми з Миколою відразу ж почали жити окремо. Свекруха намагалася залишити нас у себе, в неї трьохкімнатна квартира, але я твердо сказала «ні». Моя мама мене підтримала:
— Життя з тещею чи свекрухою — пряма дорога до розлучення. Живіть одні, і нікого не слухайте.

Ми так і зробили. Наталя Миколаївна дуже сумувала. Телефонувала синові щовечора і вимагала докладний звіт про те, чим він займався весь день. Запитувала навіть, що він їв. Як у садочку чи молодшій школі.

Коля слухняно розповідав, де був, куди їздив та чим перекушував на роботі. Свекруха часто дзвонила невпопад, але чоловік терпів. Мама ж! Навіть якщо ми, наприклад, уже стояли біля дверей, збираючись у гості до друзів.

Поверталися в квартиру і годину сиділи у верхньому одязі, поки благовірний звітував перед мамою. Звісно, ​​згодом мене почала дратувати цей звʼязок між мамочкою та синочком.

До того ж, почалося якесь справжнє божевілля. Справа в тому, що улюблене свято свекрухи — восьме березня. Не знаю, як так вийшло. Але ще з давніх-давен дуже вже любить Наталя Миколаївна це перше весняне свято.

У нас із Миколою справи йдуть непогано. Не скажу, що ми шикуємо на омарах та лобстерах. Але щось собі можемо дозволити.

Так свекруха тепер чекає від сина не просто вітання, а справжньої урочистості. Якщо він дарує матері букет, вона невдоволено підтискає губи:

— Невже не зміг придумати нічого кращого, щоб порадувати матір у її найулюбленіше свято? Вже, здається, не пробачу завалювати мене подарунками цілий рік.

Минулого року Коля подарував матері путівку до санаторію. Рік тому була шуба, про яку вона, виявляється, все життя мріяла. Ще якось він поїхав з нею у відпустку на тиждень, і я тут одна крутилася зі всіма справами.

Скажете, що мені до того, що дарує мій чоловік своїй матері? Мовляв, його мати, нехай сам з нею і розбирається. А така справа, що після таких подарунків у чоловіка не залишається ні грошей, ні моральних сил тішити мене чимось!

Мамі шикарний букет, мені три квіточки із супермаркету. Мамі путівку, мені знову три квіточки. Мамі шубу, мені — здогадайтесь із трьох разів. І так щороку.

Чоловік, бачачи моє, м’яко кажучи, невдоволення, з жалюгідною гримасою стверджує, що я маю увійти в його становище і зрозуміти. Мовляв, це мама, вона одна в нього. А мене в нього значить цілий комплект?

Мені подругам соромно сказати, що чоловіка на 8 березня майже не бачу. З ранку він, як сайгак, лине до своєї матусі, щоб порадувати її сніданком та трояндами. Потім Коля то веде її до ресторану, або просто сидить у неї весь день і слухає історії зі свого дитинства.

Проводити свято якось інакше — ти що, з круглими від жаху очима твердить він мені, це ж мама, як я її засмучу, адже це її улюблений день. У мами, відповідаю я, дах давно поїхав і тебе за собою тягне.

Але благовірний відмовляється слухати та чути. Теж у дитинство впав, під час пісочниці грати під маминим наглядом. Мама та й, мама ось, тьху.

А те, що я сиджу, як купчиха у теремі, його взагалі не хвилює. Я б, звісно, ​​могла проводити час із подругами. Але це просто непристойно. У мене є чоловік, законний, він і повинен розважати мене восьмого березня. А не подружки.

Доводиться від дівчат приховувати, що свято відзначаю не з чоловіком у ресторані, а вдома одна. Кажу їм, що ми їдемо за місто. А сама сиджу вдома сама і дивлюся телевізор.

Цього року вирішила, що вистачить це терпіти. Якщо чоловік знову залишить мене одну і принесе жалюгідні квіти із супермаркету, я йому його валізи з балкона скину. Нехай шурує до своєї дорогої матусі, раз вона йому така дорога.

Previous Article
Next Article

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!