Чоловік знову завис біля вікна. Вдав, що милується морозними візерунками. Інна зазирнула через його плече і посміхнулася. Сусідка Люба з дому навпроти давно виявляла до Віталія інтерес і не приховувала цього. А зараз у неї було ввімкнено світло і вона накидала халатик, що було до цього жінка не встигла помітити.

Вона мовчки відійшла і сіла на диван. Влаштовувати розборки їй не хотілося. Ну дивиться чоловік на красуню, що зробиш. Вона ж їх не заставала разом. Переживати всередині із цього приводу теж не було сенсу. Якщо доля розійтися, не втримаєш. Своє здоров’я та нерви дорожчі.

– Віталію Ігоровичу, а можна з вами до зупинки доїхати? – підбігла до машини Люба і благаюче подивилася в очі.

– Сідайте. А тобі взагалі куди?

– Ну, мені до ринку, але хоча б до зупинки. Запізнююсь, а бігти хвилин 10 до неї.

Підійшла Інна, здивовано глянула на супутницю, потім на чоловіка і мовчки розмістилася на передньому сидінні. Між собою вони не розмовляли вже місяць. Посварилися і жодна не йшла на примирення.

Дівчина вискочила на зупинці, а Інна мовчала. Вона відчувала, що стосункам настає кінець. Чоловік не тільки посадив у їхню машину сусідку, з якою вона конфліктує і він про це в курсі, а й балакав з нею всю дорогу, щебетав, як соловей.

Інна згадувала, як вони жили в кімнаті в гуртожитку, як вона його підтримувала в роботі, потім надихнула розпочати бізнес. Як вони спочатку їли одні макарони, як вона раділа разом з ним першого прибутку, як допомагала в бухгалтерії, бо спочатку не було грошей на фахівця. Вона віддала Віталію півжиття і тепер він дивиться на молоду сусідку.

Чи була всередині образа? Ні, скоріше жаль. І якась порожнеча та байдужість. Відносини вичерпали своє. Але на це варто подивитися з позитивного боку – їй лише 45, має своє житло. Навіть її захоплення гаптуванням приносить невеликий, але дохід. Адже їй багато не потрібно для щастя.

Грошей від бізнесу чоловіка вона мало бачила. Він постійно вкладав у щось, інвестував, нарощував потужності. Так, їжа в холодильнику, оплата комуналки, найнеобхідніше купував теж він, але з цим вона й сама впорається.

Увечері чоловік затримався, як сказав, на роботі. Але Інна відчувала, що настав час виходити з цього любовного трикутника.

– Я все знаю, – вона заявила, як тільки Віталій зайшов додому.

– Що?

– Про тебе та Любу. Якщо хочеш до неї, йди. Завтра подам на розлучення. Дім мій по праву, машину ти купував. Ділити особливо більше нема чого. На твої рахунки я не претендую. Просто піди з мого життя.

Він опустив голову. Може бути соромно, що так довго приховував від дружини зв’язок із сусідкою, а може, стало трохи сумно, все-таки 25 років разом. Донька давно з’їхала на квартиру, яку їй купив батько, а один з одним вони були більше за звичкою.

Минуло рівно 2 місяці. Інна отримала документи про розлучення та збиралася влаштувати собі святкову вечерю. Підходячи до свого будинку, вона почула крик Люби:

– Як грошей нема? І що, що машина у тебе в кредиті? Ти мені шубу обіцяв, а тепер я без неї залишусь?

“О, які подробиці вилазять!” – здивувалася Інна. Виявляється, Віталій купив авто у кредит. Це вона ще не знає, що її благовірний інвестує щомісяця кудись, тільки як бачить дивіденди.

Якщо Люба думала, що з Віталієм у її життя прийде благополуччя, це навряд. Він дуже не любить вкладатися у свою жінку. Можливо, тому Інна і була готова до розлучення, що він навчив її сподіватися тільки на себе.

Але найцікавіше почалося за півроку. Фірма колишнього чоловіка почала розсипатися. То постачальники підставлять, то раптом повертають товар. Інна дізнавалася про це від своєї знайомої, яка працює у компанії Віталія.

Існує теорія: якщо жінка вкладає в чоловіка свою енергію, і він зростає у фінансовому плані, то від такої жінки йти не можна. Коли він обриває з нею зв’язок або змінює на подругу з менш інтенсивною внутрішньою енергією – у чоловіка починаються проблеми з фінансами.

Збіг чи ні, але у Віталія бізнес пішов на дно. Можливо тому, що Люба нічого вкладати не хотіла, а прийшла в життя цього чоловіка, щоб споживати матеріальні блага, адже вона на це так розраховувал.