Я прожила довге життя, часом щасливе, часом не дуже. Було по-різному, та я не скаржуся. У кожного свої випробування долі. В мене теж були.

Ми з чоловіком прожили довгих 40 років подружнього життя до того, як його не стало. Я лишилася сама. У нас був син, зараз йому вже десь під 40. Я дуже його люблю, він єдине, що в мене є.

Та є в ньому один недолік – після розлучення він почав випивати. Багато. Пропив своє життя, лишився без роботи, колишня жінка не дозволяє бачити дітей, аби вони не брали прикладу з тата-алкоголіка. Розмовляти з ним про це нереально, одразу починається скандал. Зараз він живе в мене, бо більше нема де… всі гроші витрачає на випивку, часом навіть у мене просить. Якщо не даю, може й силоміць відібрати, а то й руку підняти на матір.

Коли я бачу, як він псує своє життя власними руками… я просто не розумію… за що мені ці муки. Коли я це бачу, то я його просто ненавиджу. Не знаю, як допомогти йому, і вже навіть боюся його…