До Ігора додому без попередження приїхала теща. Він розумів, що нічого хорошого цей візит для ньго не передбачає так і було
Ігор одразу зрозумів, що вдома щось пішло не так. Задушливий аромат чогось нудотного вдарив у ніс, і навіть змусив Ігоря на крок відступити і розчихатися.
Коли напад чіха пройшов, Ігор здивовано покрутив головою і краєм ока помітив щось незвичне на вішалці, вранці таке точно не висіло.
Ігор обернувся і пильним поглядом окинув дивного вигляду пальто, яке його дружина не стала б одягати навіть під загрозою страти.
У цей час із кухні пролунав чийсь знайомий тонкий голосок, який щось віщав менторським тоном. Тут у Ігоря вся картинка і склалася.
Судячи з запаху нудотних парфумів, вилитих на себе явно з відра, дивного пальта, на яке не кожен жебрак втішиться, і тонкому голосочку, що дриль вгвинчується в мозок, їх відвідала дорога теща.
Як завжди раптово, без оголошеннятвона прибула до них, а дружина, побоюючись, що чоловік не повернеться додому, вирішила Ігореві про це не повідомляти.
– Ігорчику, це ти? – пролунав зрадований голос дружини якраз у той момент, коли Ігор уже був готовий ганебно змитися. – А у нас тут сюрприз, мама у гості приїхала!
– Такий собі сюрприз, – буркнув Ігор, за що отримав від дружини відчутний тичок у спину.
Як Ігор не намагався відтягнути момент зустрічі з тещею, йому довелося увійти на кухню та зобразити на обличчі подобу посмішки.
– Добрий день, Галина Валентинівна, що ж ви нас не попередили про свій візит? Ми б, може, переїхати встигли, – промовив Ігор, старанно ігноруючи гримаси дружини.
Теща по-королівськи кивнула на знак вітання і відразу вп’ялася в Ігоря поглядом, розглядаючи його так, ніби вперше побачила.
– Я бачу, що в тебе в аурі дірки, – драматично пошепки проголосила Галина Валентинівна.
– Катя, ну справді, у мене навіть в аурі дірки! Тобі не соромно? Галино Валентинівно, хоч ви на неї вплинете, а то вона ні шкарпетки не може мені заштопати, ні ось ауру, ходжу, як безпритульник, у рваному! – скрушно похитав головою Ігор і погрозив дружині пальцем, проігнорувавши демонстрований нею кулак.
– Це все не жарти! Це дуже небезпечно! Через ці дірки виплескується твоя життєва енергія! – підвищила тон ображена у найкращих почуттях теща.
– А я ходжу акуратно, щоб не розплескати залишки, а вдома взагалі лежу, так, про всяк випадок. Піду, до речі, цим займуся, – з цими словами Ігор швидко пішов з кухні.
Не встиг Ігор переодягнутися і як слід влаштуватися на дивані в очікуванні вечері, як у кімнату ввалилася теща, а слідом за нею і дружина.
– Ні, тут все стоїть неправильно! Не дивно, що ви так часто хворієте! – підняла руки до скронь Галина Валентинівна. На це зауваження Ігор, який востаннє хворів років зо два тому, тільки хмикнув.
Побачивши, що її слова не справили на товстошкіру молодь жодного ефекту, теща розвинула бурхливу діяльність, тицяючи пальчиком, що й куди треба переставити.
Ігор, який з помірним інтересом стежив за жестикуляцією тещі, з дивана вставати навіть не збирався. І коли Галина Валентинівна видихнулася, заявив, що йому не можна зараз займатися важкою роботою, бо дірява аура може остаточно розійтися швами, а як же він без неї буде.
Зрозумівши, що впертого зятя, що зайняв стійко-лежаче становище на дивані, з місця зрушити не вийде, теща заявила, що все одно не може залишити сім’ю доньки без допомоги, тому зараз виганятиме з дому будь-яку нечисть.
Галина Валентинівна порилася у своїй сумці, витягла з неї якийсь віник, підпалила його від криво зліпленої свічки і почала гупати і щось завивати.
Від тліючого віника потягнувся довгий шлейф смердючого диму, від якого в Ігоря засльозилися очі й перехопило подих, а від гугнявих завивань заломило у скронях.
Судячи з реакції організму, найзлішою нечистю в будинку був сам Ігор, але виганятися з власної квартири, де нещодавно власними руками та за власні гроші робив ремонт, він не збирався.
Ігор скотився з дивана і по-пластунськи став пробиратися до балкона. Відчинивши навстіж балкон і всі вікна, Ігор дуже сподівався, що субтильну тещу здує протягом, але дива не сталося, мабуть, на місці їй допомагали утримуватись ті кілограми прикрас, що вона на себе навішала.
Зате кімната швидко провітрилася, там стало можливо дихати, хоча очі все ще пощипували. Поки кімнату знову не заволокло димом, Ігор відібрав у тещі віник і свічку, заявивши, що вогонь пенсіонерам не іграшки, загасив все і з насолодою викинув.
– Ага! Корчить тебе від запаху очисних трав! Це в тобі біси сидять! Їх треба з тебе вигнати! – викривально розмахувала руками Галина Валентинівна.
– Та ось ще! Вони взагалі оренду платять, – пирхнув Ігор і повернувся до дружини, щоб уточнити на тему вечері. Духовна їжа – це чудово, але хотілося б щось і перекусити.
Катя сказала, що вечеря вже на столі, але була в її словах якась невпевненість. Це Ігореві дуже не сподобалося, до теми вечері він ставився дуже серйозно.
Сповнений найгірших передчуттів, Ігор поспішив на кухню, де пахло всім, що завгодно, але не їжею. На столі він побачив самотню накриту кришкою тарілку. Акуратно піднявши кришку, Ігор побачив там якісь зелені паростки.
– Дай вгадаю, ти насмажила цілу гору котлет, залишила їх остигати, вирішивши в цей час зайнятися розсадою. Але прийшла твоя мама, ти відволіклася, тому котлети тепер мерзнуть на балконі, а розсада чомусь лежить у тарілці. Правильно? – з шаленою надією обернувся Ігор до дружини, але та відвела погляд, розглядаючи щось під своїми ногами.
– М’ясо їсти шкідливо, там накопичується зла енергія! – влізла теща, яка вже відійшла від втрати віника і небажання зятя виганяти бісів.
Ігор зітхнув, красномовно подивився на дружину і обернувся до тещі.
– Як шкода, Галино Валентинівно, що ви нарешті йдете! Вдячні вам за візит, проходитимете повз – заходьте! – пригорнув Ігор тещу, легко підняв її під локітки і поніс у коридор.
Випроводивши Галину Валентинівну за поріг і вислухавши, що і аура в нього в дірках, Ігор повернувся до дружини, яка вже метушилася біля плити. Тарілки із сумнівною зеленню на столі вже не було.
– Катя, а ти коли мені ауру заштопаєш, бо перед людьми незручно, – підколов дружину Ігор, поки та щось чаклувала біля плити.
Дружина нагородила його легким потиличником, а потім поставила перед чоловіком тарілку м’ясного рагу, на яке Ігор з бурчанням накинувся, спритно орудуючи ложкою.
Катя вже усвідомила, що найзліснішою нечистістю в їхньому будинку є голодний чоловік, але вона чудово знала, як боротися з цією напастю. Залишилося довести це мамі.