Дрова ті самі, а горять у п’ять раз довше. Невелика премудрість, але бюджет береже
Пічна топка це вам не математика. У школі всіх навчили, що зміна місць доданків на результат не впливає, але з дровами це не працює. Складіть у топці абияк – і прогорять вони швидко, з маленьким ККД. Якщо ж укласти правильно і підпалити з потрібного боку, горітимуть довго і спекотно, що нам і потрібно.
Заощадити відсотків 10-20 – вже чудово, це місячний запас дров. А як вам половина? А якщо вп’ятеро?
Загалом, вистачить спускати в трубу бюджет та ресурси, давайте вчитися правильно закладати пічку. Топимо правильним деревом – і горить воно довго, пухкі породи зрештою обходяться дорожче. Найжаркіші щільні дрова – дубові та березові.
Порада: не зв’язуйтесь із хвойними породами. Згоряють вони миттєво, смоли забруднюють димар, а це вже небезпечно.
Важливо й те, як пиляти та рубати дрова. Кожне поле має бути коротшим за топку приблизно на 10 сантиметрів. У товщину – сантиметрів 5-8, більше не треба. Від товстих полін толку мало, горять вони погано, марно тліють.
Дрова погано горітимуть, якщо кисень не зможе до них надходити. Тому потрібно покласти їх так, щоб над верхньою стінкою топки залишалося небагато місця, до задньої стінки їх теж не трамбують. А ось самі поліна кладуть щільно. Розтоплюють за допомогою тріски, така правильна розкладка дозволить дровам горіти довго.