Лідія вийшла на пенсію і стала жалітися на безгрошівʼя та нудьгу. Вона цілими днями шила ковдру в своїй квартирі і сама не розуміла, як безглуздо витрачає час
Одна літня жінка скаржилася на бідність. Їй під шістдесят. Звати Лідією. Пенсія не така в неї, щоб маленька, але доводиться віддавати за кредит багато. І лишається мало. Ледве вистачає на скромне життя. Отак люди й виходять у тираж, нікому вони не потрібні.
Вільного нудного часу багато. І вона зганяє час рукоділлям. Наприклад, вона пошила ковдру. Велику таку. Довго-довго підбирала клаптики, шила по кілька годин на день. І пошила ковдру, ось нею ліжко застелено.
Ось і всі радості бідної літньої людини. Роботи не знайти. Точніше те, що пропонують, не підходить. Консьєржем чи нянею. Ця жінка ще багато часу проводить у мережі, викладає фотографії природи та своєї ковдри.
Фотографії її ніхто не бачить. Передплатників немає. Кому цікаво розглядати ковдру і березу біля під’їзду? Але в мережі можна годинами сидіти та читати різні приколи, проходити тести: ким ти був у минулому житті?
Коротити час – це вкорочувати його. Знищувати. Просто сидіти та вбивати час свого життя. Такий гарний зір зберігся – жінка може шити вручну! Стільки часу вільного є. І так безглуздо цим часом розпоряджаються іноді. Жінка не хоче працювати на простій роботі. Сад їй також нецікавий. Вирощувати щось тяжко. Їздити, садити, поливати…
І ось вона сидить, скаржиться на нудьгу й самотність, шиє ковдру і якісь прихватки для кухні. І в’яже гачком серветки. Потім розпускає їх. Грошей на нитки нема! Здійснює масу непотрібних процесів. Скаржиться на нудьгу і бідність… Шкарпетки та рукавиці в’язати їй не подобається. Куди їх потім подіти? Продавати клопітно.
Є ноутбук, є інтернет, є здоров’я, є освіта. І можна було б цікаво пожити. І гроші заробити. І спілкуватися… Але вона взялася за другу ковдру. Потрібно ж скоротати час. Нудний, мізерний час, який не знаєш, куди подіти. Але ж це і є її життя!
Люди думають, що життя – це щось особливе, яскраве, цікаве! Ні. Життя – це час. І що ти зробиш із відпущеним тобі часом, таким і буде твоє життя. Можеш пізнавати світ та розвиватися. Можеш працювати, хоч шкарпетки на продаж в’язати. А можеш розгадувати тести в мережі та шити ковдру. І витрачатии час. Вбивати його. Жалітися нудьгу і порожнечу своїх днів.