Чим ближче дачний сезон, тим частіше я сварюся з мамою. Якщо вона розраховувала, що я за рік забуду, що вона наробила на моїй дачній ділянці, то дуже помиляється.

Я чудово пам’ятаю свій шок, коли на місці прекрасного газону побачила потворні грядки, які мені ще й довелося потім прибирати.

Сварилися ми гучно, всі сусіди встигли погріти вуха, а я мамі тоді сказала, що ноги її не буде на моїй дачі, раз вона тут свої правила встановлює.

Мама, мабуть, не повірила, бо знову розпочала розмови, що хотіла б на літо переїхати на дачу. Але не бути цьому, мені ще до ладу доводити все те, що на минулого року наробила.

Два роки тому мама мешкала в іншому місті. Там вона мала квартиру, роботу, подружок, все її там влаштовувало, поки маму не випроводили на пенсію. Точніше, їй натякнули, що треба звільнити місце, а мама й вирішила, що вистачить, напрацювалася, хоче спокійного життя на старості років.

У тому місті їй стало нудно, бо без роботи у неї виявилося дуже багато вільного часу. У подружок сім’ї, роботи, дачі, онуки, щодня бачитися ніхто не міг.

Тоді мама подумала-подумала та й вирішила перебиратися до міста, де живемо ми із чоловіком. Тут, за її словами, вона не почуватиметься такою самотньою, ще й із онуком нам допоможе.

Ми були не проти. З мамою і в мене, і в чоловіка стосунки були хороші, тому ми взяли відпустку, щоб допомогти мамі з переїздом.

Продали квартиру там, перевезли маму, два місяці вона жила у нас, поки підшукували їй потрібний варіант із квартирою. Потім перевозили маму ще раз.

Мама була задоволена, що квартира світла, у доброму районі та близько до нас. А коли дізналася, що в нас із чоловіком є ​​дача, то взагалі отетеріла.

– Це ж так чудово! Ось літо настане, я з онуком на дачі житиму! Ось краса! – раділа вона.

На дачі у нас можна жити цілий рік, але користуємося ми нею лише влітку, бо їхати далеко до роботи. Приїжджаємо зазвичай лише на вихідні.

Там є всі зручності, тому не страшно було відпускати маму з дитиною туди на все літо. Там і фельдшерський пункт недалеко, і магазин є, загалом благодать.

Дача у нас для відпочинку, ми там нічого не садимо, тому що і мене, і чоловіка коробить від усіх цих грядок та городньої повинності. Можливо, колись потім ми до цього й доростемо, але поки що вирішили, що у нас там буде гарний рівний газон.

Минулого літа ми відвезли маму з дитиною на дачу, а самі залишилися працювати у місті. Ми мали на меті знайти підробітки, щоб закрити кредит на машину, але з дитиною це було не реально, а тут така чудова можливість.

Працювали ми майже цілодобово, тож самі на дачу не їздили. Мама раз на два тижні приїжджала до міста, привозила нам малюка та заїжджала до себе поливати квіти.

Звісно, ​​за дитиною ми скучали, але розуміли, що іншого варіанту так заглибитись у роботу та виплатити достроково кредит, у нас просто не буде.

У результаті на дачу ми змогли приїхати тільки в середині серпня, і те, що ми там побачили, вибило мене з колії. Мій газон був просто знищений, а на його останках височіли ненависні грядки та якісь потворні споруди з поліетилену.

– А що таке? Все життя на дачі овочі та фрукти вирощували! Це ви просто ліниві! Щоправда, урожай поганий, але наступного року буде краще, я тут землю добрила, — міркувала мама, а в мене око вже просто сіпалось.

Я в мами питаю, чому вона не дізналася в мене, чи можна тут щось робити, мама репетувала, що я невдячна, вона для мене старалася, слово за слово, ось і скандал у шляхетній родині на радість усім сусідам.

Чоловік ледь заспокоїв нас, посадив мене в машину і повіз додому. З’їздили на дачу. Мамі я сказала, щоб збирала свій урожай та повертала ключі від дачі.

Спілкувалися через чоловіка, який усе це сприйняв без захвату, але набагато спокійніше за мене. Мама ключі передала, ми поїхали на дачу, повикидали всі її бордюрчики, кріплення, поліетилен цей, розрівняли, де змогли землю, ось скоро поїдемо засівати газон.

З мамою я потім спілкувалася, звичайно, але тему дачі ми оминали, поки ось не почалася активна відлига. Мама знову завела розмову, що хоче на дачу на все літо, онука візьме, але я проти. Вона одного разу мене вже не спитала, накрутила там свого, і винною чи неправою себе не вважає.

А я на ці граблі вдруге не стану. Будемо їздити туди всі разом у вихідні, мама там буде тільки під моїм наглядом, а овочі та фрукти якщо треба, то купимо, нема чого з моєї ділянки робити город.