Чоловік не хоче нічого міняти у своєму житті. Наші батьки його підтримують. Тільки ось у мене зовсім інші плани. Справа в тому, що я вже 10 років працюю у великій міжнародній компанії.

Кожні кілька місяців у нас відкриваються нові філії. Нині я – начальник одного з відділів, хоча спочатку влаштовувалась звичайним менеджером.

Щиро кажучи, я вже рік мрію про підвищення. Ми з чоловіком і донькою все ще живемо в орендованій квартирі, а мені так хочеться мати своє житло… Чоловік Володя у мене працює продавцем у магазині гаджетів. Він знає про телефони та планшети все. Жаль тільки, що на його зарплату це ніяк не впливає.

Коли мене викликав до себе начальник і запропонував підвищення у вигляді посади директора, я, звичайно ж, відразу зраділа. Щоправда, нова філія знаходиться в сусідньому місті, за три години їзди від нашого, тому жити доведеться там.

Того ж дня я купила торт, пляшку шампанського та поїхала додому.

– Привіт, кохана! Що за привід для свята? – спитав Володя.

– Зараз розповім, – грайливо відповіла я. Але, як виявилось, моя новина була радісною лише для мене.

– Ти вже погодилася? – Похмуро запитав мене чоловік після того, як я все йому розповіла.

– Я сказала, що спочатку пораджуся з тобою, – відповіла я.

– Тоді відмовся, – твердо сказав Володя.

– Стривай. Чому це я маю відмовитися? Мені запропонували очолити нову філію з окладом вдвічі більшим за нинішній. Крім того, на перший рік мені нададуть службову квартиру та автомобіль. А мій коханий чоловік радить мені відмовитись від усього цього? Заради чого?! – обурилася я.

– А хто на тебе чекає в іншому місті? Тут у нас батьки, друзі, однокласники. Тут наша Анічка ходить до школи, а я – на роботу. Цих причин тобі мало? – не вгавав чоловік.

– Але, Володю, ми б стільки всього змогли собі дозволити… Можливо, і ти знайшов би кращу роботу, – спробувала протестувати я.

– Я звик до стабільності і кидатися на перший поклик невідомо куди не збираюся. Я свою думку тобі сказав, – чоловік був налаштований категорично. Я розплакалася. У результаті шампанське я допивала одна, причому не від радості, а з горя.

Але від рішення покращити наше життя я не відступилася. Наступного дня я поїхала в гості до своїх батьків і розповіла про підвищення. Я думала, що мама з батьком підтримають мене. Але тут на мене знову чекало розчарування.

– Доню, ти ж жінка, це тобі слід іти за своїм чоловіком, а не навпаки, – сказала мені мама. Батько її підтримав.

– Але ж нова посада відкриє перед нами стільки можливостей! Ми, нарешті, зможемо накопичити на власне житло та віддати Анічку до престижної школи, – пояснювала я батькам.

– А ще ти будеш далеко від нас, і ми будемо набагато рідше бачитися, – відповів мені батько.
Загалом підтримки з боку своїх рідних я не отримала. Чи варто говорити, що батьки чоловіка відстоювали думку Володі та не поділяли моїх планів щодо кар’єри.

Загалом, я спробую вкотре підступитися до чоловіка. Якщо він буде так само категорично налаштований, я поїду удвох з донькою. Я не збираюся через горезвісну «стабільність» відмовлятися від кращого життя для себе та своєї дитини.