У моїй сім’ї ніколи не було традиції якось відзначати Новий рік чи Різдво. Мої батьки взагалі ніколи особливо не відзначали жодних свят, на дні народження просто дарували подарунок і ввечері пили чай з тортом, а на Новий рік просто лягали спати, як і будь-якого іншого дня, бо батьки багато працювали і батькові завжди треба було рано вставати. .

Хоч як дивно, але вперше всю атмосферу новорічних свят я змогла відчути вже коли я навчалася в інституті і жила в гуртожитку. Тоді ми з сусідками купили гірлянду, маленьку штучну ялинку та ялинкові кулі.

Прикрас було не так багато, студенти, зазвичай, небагаті люди, тому частину іграшок на ялинку ми зробили самі. Я все життя запам’ятала те, як ми включили новорічну музику і до глибокої ночі вирізали сніжинки, щоб прикрасити нашу кімнату.

Звичайно, у мене були і новорічні ранки у дитинстві, і шкільні новорічні свята, ми разом із класом прикрашали наш кабінет, але ніколи не було традиції у нас у сім’ї якось створювати таку атмосферу вдома.

– Навіщо це треба? Ялинка осипеться, пожовтіє, тільки гроші викинемо, – завжди говорила моя мама у відповідь на питання, чому ми не ставимо ялинку, – а вранці вставати рано, толку телевізор дивитись усю ніч?

Жили ми небагато, батьки рахували кожну копійку. Я все це розуміла і намагалася зайвий раз нічого не просити. Тому спогади про ту саму ялинку з гуртожитку такі теплі та світлі.

Коли я почала зустрічатися зі своїм майбутнім чоловіком, незадовго до новорічних свят він спитав, чи не хотіла б я зустріти Новий рік із його батьками. Вони нас запросили на всі канікули до себе.

– Так, я буду рада, – відповіла я.

Як я була здивована, коли 31 грудня приїхала до будинку його батьків. У них усе було так гарно, затишно та по-святковому, що в мене вразило дух. У вітальні стояла велика гарна ялинка, по всьому будинку були розвішані гірлянди, мій майбутній свекор ходив по будинку в червоній шапці Діда Мороза і тим самим піднімав усім настрій.

Я тоді майже весь день провела на кухні з майбутньою свекрухою, ми нарізали салати та закуски під новорічні фільми. Для когось це здасться звичайним проведенням часу напередодні Нового року, але для мене така сімейна і святкова атмосфера здавалася справжньою казкою.

Ми тоді провели у батьків чоловіка усі новорічні свята. Новий рік зустріли вчотирьох, а на Різдво зібралася велика компанія родичів, прийшли бабусі, дідусі та хресні. Все це було так тепло, душевно та по-сімейному, що я твердо вирішила, коли в мене з’являться діти, я неодмінно створю для них цю святкову атмосферу.

З того моменту минуло вже майже шість років, ми одружилися і в нас уже двоє дітей. Я обожнюю Новий рік та Різдво за можливість самій поринути в атмосферу чарівництва та створити цю казку для сина та дочки.

– Ой, та навіщо ти на цю нісенітницю витрачаєшся? – каже моя мама щоразу, коли бачить, що я купую якісь новорічні прикраси.

А я пам’ятаю, як мені самій завжди хотілося, щоб удома було все ошатно прикрашене, щоб усім разом сісти за новорічний стіл, але у відповідь я чула лише те, що це все нісенітниця і це нікому не потрібно.

Цього року батьки чоловіка запросили нас з онуками зустріти Новий рік із ними, а на Різдво та Старий Новий рік діти хотіли вивчити колядки та піти до сусідів колядувати. Дізнавшись, що онуки поїдуть на всі канікули до батьків чоловіка, моя мама почала ображатися.

– Хоч би раз до нас на свято привезли дітей! А то весь час туди онуків возіть, а до нас жодного разу, – висловлювала мені мама по телефону.

– Мамо, та ви ні Новий рік, ні Різдво ніяк не відзначаєте, а діти чекають свята, – пояснила я.

Мама пропустила мої слова повз вуха і продовжила вимагати онуків до себе. Коли вона нарешті зрозуміла, що ми вже вирішили, що поїдемо з дітьми до батьків чоловіка, образилася і тепер навіть не відповідає на мої дзвінки.

Я не розумію такого прагнення забрати онуків на свята та мамині образи, адже вони з татом все одно ніяк не відзначають ні Нового року, ні Різдва. Пам’ятаю, як самій завжди хотілося свята, тому для дітей хочеться зробити максимально красиво і по-сімейному, щоб вони в них залишилися теплі спогади з дитинства про це свято.