Мої колишні свекрухи дружать проти мене і намагаються ще третю затягнути до себе. Ось уже я не очікувала, що жіноча сутність із віком може стати настільки підступною

Мені 44 роки. Я була одружена чотири рази. Двічі ми офіційно розписувалися, а двічі я жила цивільними шлюбами. Дітей двоє від різних чоловіків.

Нині я живу з Іваном. Ми вже майже три роки, рік тому офіційно зареєстрували свої стосунки. Чоловік тепло прийняв мого сина та доньку від попередніх шлюбів і вважає, що чужих дітей не буває.

Ми плануємо спільну дитину, але для цього потрібно ретельно підготуватися. Як-не-як, вік у мене солідний.

Я хотіла б назвати себе щасливою жінкою, але цього не дають зробити мої колишні родички. Точніше, матері моїх попередніх чоловіків.

Валерія Іллівна, мама першого чоловіка, з яким ми прожили в офіційному шлюбі шість років. Вона – ватажок банди злісних свекрух! Вона планує розширювати свій колектив, що складається зараз із двох осіб.

З її сином ми розійшлися полюбовно і досі залишаємось у дружніх стосунках. Ми пережили непрості кризи.

Так вийшло, що першу дитину ми втратили через п’ять днів після її народження. Переживали цей період страшно, але вирішили, що друга дитина зможе заглушити тяжку травму. Так, через півтора роки після первістка, у нас народився син Денис, і ми знову відчули радість від життя.

Ейфорія сімейного щастя тривала недовго. Поки я з ранку до ночі поралася з сином і домашніми справами, чоловік розважався з панночками з сайту знайомств.

Коли я поскаржилася свекрусі на її синочка, та лише посміхнулася і сказала, що її Віталик – звичайний мужик, і нема чого мені її турбувати через всяку нісенітницю.

Я не стала терпіти приниження на свою адресу і подала на розлучення. Віталік вибачався, але все чудово розумів. Він справно платить аліменти, але із сином бачиться рідко.

Валерії Іллівні той факт, що її син утримує свого сина, як і належить чоловікові, стоїть поперек горла.

Вона вважає, що її онук занадто багато отримує від життя – і вітчим є, ще папка грошенят підкидає. Та й узагалі, раз у мене є новий чоловік, то хай він і годує моїх дітей.

Я не підтримую думки першої свекрухи. Те, що Іван не скупиться на мого сина, є показником його порядності. Але я вважаю, що утримувати дитину має рідний батько.

До Вані я ще кілька разів обпіклася об невдалі стосунки. З Кирилом, другим чоловіком, ми були у стосунках три з половиною роки. Ми зрозуміли, що надто різні ще до того, як дійшли до РАЦСу. Він не прагнув серйозних відносин, діти йому не були потрібні, тим більше нерідні.

Кирило виріс у дитячому будинку, і своїх батьків він ніколи не бачив. Може, я скажу дуже грубо, але мені пощастило у цьому плані. Інакше мені псувала б життя ще одна жінка!

Так я пішла від Кирила до Бориса, шукаючи щастя та сімейного спокою. Він відповідальний і розумний чоловік, старший за мене на п’ятнадцять років. Однак із ним теж не все так просто було.

Валерія Іллівна, хоч для мене і колишня свекруха, але для мого сина вона все ще бабуся. Вона приїжджала до нас у гості, щоб відвідати онука, заразом і підсипати солі в наші з Борею стосунки. По суті, колишня свекруха нас і розвела в результаті.

Коли я завагітніла, Борю наче підмінили. Він почав огризатися, зухвало говорити зі мною. Перед пологами він сказав, що я виношую не його дитину, а Віталія.

Я вже тоді зрозуміла, звідки ноги ростуть таких брудних пліток. Кілька разів моя колишня свекруха зіткнулася в моїй квартирі з мамою Бориса. Тоді їхня коаліція проти мене і була створена.

Валерія Іллівна поділилася зі своєю новою знайомою, що ми з Віталієм підтримуємо зв’язок: спілкуємось по телефону і навіть бачимося у парку чи кафе. Буває навіть, що й у квартирі колишньої свекрухи! Вона підвела всю розмову до того, що ми досі підтримуємо близькі стосунки з Віталіком. У сенсі, як чоловік та жінка.

Для мене дружити з батьком дитини це нормально. Мені важливе психологічне здоров’я сина, і воно безпосередньо залежить від того, як один до одного ставляться його мама та тато.

Але те, що ми спимо з колишнім чоловіком – нахабна брехня! Доводити щось Борису було марно. Він послухав свою матір, кілька разів “застав” мене в квартирі Віталіка мами і зробив свої висновки. Я тоді забирала сина від бабусі та батька, але, за версією Бориса, я шукала приводу залишитися наодинці з колишнім.

З Борисом ми розлучилися за рік після народження доньки. Весь цей час ми намагалися склеїти те, що так старанно намагалися зруйнувати колишні свекрухи.

У амбітних пенсіонерок все вийшло. Але на цьому справа не скінчилася! Я обмежила спілкування та прихід до свого дому колишніх свекрух. Однак вони продовжують спілкування десь на своїй території.

Цілком впевнена, що вони за моєю спиною плетуть інтриги і думають, як посварити нас із Ванею. Раніше я не розповідала чоловікові про те, які у моїх дітей бабусі, але зараз саме час.

Днями ми провідали маму Івана, так вона запитала, чи не моя родичка проситься до неї у друзі у соцмережі.

Відкриваємо сторінку, а там Валерія Іллівна власною персоною. Ну, добрий день! Ще тут не вистачало мені все зіпсувати.

Я не хочу втрачати Ваню, ми створені один для одного. Тому мені потрібно його максимально підготуватися до атаки злих свекрух. І його мати має бути в курсі справ. Попереджений значить озброєний!

Previous Article
Next Article

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!