Михайло був щасливий, адже він нарешті їде в довгоочікувану відпустку з дружиною. Тільки від самого початку все пішло не за планом
Михайло сумно дивився на величезні баули, які височіли в коридорі таким собі Еверестом. Все це йому треба було тягнути на собі, тому що дружина вантажопідйомністю похвалитися не могла.
Це все було дуже несправедливо, тому що дев’яносто вісім відсотків вмісту баулів належало саме дружині. З Мішіного там була лише пара футболок, шорти та спідня білизна. За бажання Михайло міг усе це забрати в одному невеликому пакеті.
Суперечки з приводу вмісту баулів велися два тижні, з того самого моменту, як Таня, дружина Міші, почала ці баули збирати.
– Ми їдемо лише на десять днів, ми не переїжджаємо! – намагався донести до дружини просту думку Михайло, але марно.
Дружина методично витягувала річ з баула, а потім довго й ґрунтовно розповідала своєму недалекому чоловікові, чому саме без цієї речі взагалі немає сенсу їхати в якусь там відпустку.
На третій годині суперечок Михайло зазвичай ганебно капітулював у туалет, але прискіплива дружина стояла під дверима і продовжувала говорити.
Ближче до поїздки Михайло просто змирився з долею ослика. Зрештою, це ж не так і складно: дотягнути всі ці сумки до таксі, потім до поїзда, а потім до готелю.
– Ех, мамо-мамо, що ж ти мене не віддала на важку атлетику, – зітхав Михайло, приміряючись до чергового баула.
У дорозі Михайлові доводилося постійно діставати дружині то той, то інший баул, тому що чомусь найпотрібніші речі опинилися в різних сумках, а Михайлові дорожні речі взагалі примудрилися забути.
Коли поїзд зупинився в Одесі, Михайло готовий був йти назад шпалами, бо сил уже ніяких не було. Але він заспокоював себе думкою, що зараз вони заселяться в готель і він нарешті зможе розслабитися.
У шлюбі Михайло був ще новачком, з Танею вони побралися всього рік тому, і спільної відпустки у них ще не було, тому Мишко наївно припускав, що попереду на нього чекають довгий сон, ледачі походи на море, холодні напої і смачна їжа вечорами.
Однак сувора правда життя увірвалася в його плани вже цього ж вечора. Дуже ділова Таня довго сиділа і щось чиркала у своєму щоденнику, після чого глянула на годинник і звернулася до чоловіка, який розласувався на холодний напій.
– Так, давай йти спати, нам завтра рано вставати!
Від несподіванки Михайло навіть поперхнувся пінним напоєм. Куди вставати, навіщо вставати?
– Таня, ми ж у відпустці, можемо спати хоч до обіду, – прокашлявшись, лагідним голосом звернувся він до дружини, переживаючи, що їй таки напекло голову.
Дружина оглянула Михайа суворим поглядом і заявила, що спати вони могли б і вдома, а сюди вони приїхали відпочивати, а не продавлювати матрац. Тож завтра вранці у них екскурсія.
Михайло пробував було протестувати, що він не хоче нікуди тягнутися, і взагалі приїхав сюди лише заради моря та пляжу. Але дружина блиснула очима, звірилася зі щоденником і заявила, що пляж у них за графіком з восьми до одинадцятої, поки ще сонце не стало шкідливим. Можливі походи ще ввечері, але це якщо не буде більш цікавих планів.
Сваритися на самому початку відпустки Михайлові не хотілося, тим більше, що він розумів всю марність цього заходу.
На море вони потрапили лише через три дні, бо до цього весь їхній час був зайнятий екскурсіями, вибором сувенірів для численних рідних та друзів, оглядом якихось сумнівних пам’яток.
На пляж Михайло тяг туго набиту сумку, в яку Таня склала “тільки найнеобхідніше”. У Михайла закралася підозра, що дружина таким чином хоче змусити Михайла підкачати мускулатуру, ну чи їй подобаються чоловіки з грижею.
Вже на пляжі Михайло розстелив рушник, скинув футболку зі шортами і вже готовий був бігти до моря, як його зупинив крик дружини.
Вона стала вдумливо намазувати чоловіка різними кремами, на який тут же налипав пісок і все тіло дико свербіло. Потім Михайлові довелося намазувати дружину, чергуючи крем з різних пляшечок.
Тільки через сорок хвилин після приходу на пляж Михайло нарешті дістався до омріяного моря. Наплававшись досхочу, він повернувся до їхніх рушників і відразу нарвався на скандал, під час якого йому нагадали, що він тут взагалі не один, і дружина теж хоче поплавати.
Таня велично пройшла до моря, але вже за кілька хвилин з вереском звідти вилетіла, бо примудрилася наткнутися на медузу. Після цього настрій у дружини зіпсувався, і вона стала вередувати, що їй нудно, їй жарко, ще й місце, яким вона зустрілася з медузою, підозріло свербить.
Михайло хотів було сказати, що навіть якби медуза і могла її вжалити, то навряд чи вона змогла б пробитися через товстий шар крему, але розважливо промовчав.
Наступного разу на море дружину довелося затягувати шляхом підлого шантажу, оголосивши, що якщо вона не піде з ним на море, то Михайло її ганьбити на всіх екскурсіях, що залишилися, нехай Тані буде соромно за нього. Тільки це й подіяло.
Але на помсту дружина затягла його в археологічний музей, а музеї ще зі шкільних часів навівали на Михайла тугу і сонливість. А дружина регулярно штовхала чоловіка в бік і спопеляла поглядом на місці.
– Ой, я з такою чудовою жінкою познайомилася, вона тут щороку відпочиває! Знає стільки цікавих місць! Ми домовилися, що…
Далі Михайло вже не слухав. Не так він уявляв свою відпустку на морі. До кінця відпустки залишалося ще довгих п’ять днів.