“На своєму весіллі мене навіть не чекай”, – сказала Денису мати, після зустрічі з майбутньою невісткою

Я чекав цього дня дуже довго, коли вона нарешті сказала мені “так”. День, коли я освідчився своїй дівчині я можу з упевненістю назвати одним із найкращих у моєму житті, бо таких емоцій я не відчував ніколи. Одночасно і страх і хвилювання і щастя і кохання… все змішалося і такий адреналін був у моїй крові, що я думав серце вискочить з грудей.

Вже після освідчення, я мав познайомити дівчину з батьками. Цього я не робив раніше, бо якось не хотілося мені афішувати наші стосунки. Більше скажу, батьки навіть не знали, що у мене є дівчина. Тож можна собі уявити, яке було їх здивування, коли я сказав, що вже заручений і скоро приведу майбутню невістку, щоб познайомити.

І ось настав цей день. Ми приїхали до батьків, ніщо не віщувало біти і я сподівався, що все пройде спокійно, оскільки наречена моя дуже тиха і скромна дівчина. Та як тільки моя мати її побачила, вираз її обличчя одразу змінився. Все знайомство вона поводила себе відсторонено і неприязно. А коли я відвіз дівчину й повернувся додому, одразу ж почав вивідувати, в чому справа. Не подобалася чи  що?

Мати подивилася на мене, й коротко відповіла:

– Тобі з нею одружуватися не можна.

– Як це не можна? Чому це не можна? І чому взагалі хтось має вирішувати за мене, з ким мені провести решту свого життя, – сказав я.

Тоді мама розповіла мені якусь історію, про те, що це наче дочка її давньої подруги, яка тепер є її найзлішим ворогом і додала, що її на весілля я можу навіть не кликати, бо вона все одно не прийде.

Що мені робити я не знаю. І дівчину кохаю, і маму не хочу образити. Доведеться якось мирити цих двох давніх “подруг”, бо від цього залежить моє подружнє життя…

Previous Article
Next Article

Плюсуйся на Мандри!

Якщо Вам подобаються наші новини, будь ласка натисніть на кнопку!