З моєю красунею однокурсницею я мріяв зустрічатися давно, та й хто не мріяв? Хлопці починали за нею доглядати, де-не-де вона навіть погоджувалася прогулятися – але стосунки ніяк не зав’язувалися.

Але коли вона погодилася прийняти від мене квиток у кіно, я був щасливий, як хлопчик. Бережно і шанобливо ставився до неї, вигадував, чим нам зайнятися, не квапив жодних подій і одного разу Ніна сама запросила до неї зайти.

Привід був, правда: нас болотом облила машина. А квартира її випадково була зовсім поряд.

Дівчина одразу переодяглася, мені видала якийсь вільний халат та футболку. На ній оверсайз, а мені слім-фіт, як вона сказала. Джинси сохли на батареях, а ми розмовляли.

У кафе не встигли, за годину я зрозумів, що в шлунку бурчить.

– Ніно, а в тебе нічого їстівного нема?

Думка, що я справно водив її по кафешках, а вона не запропонувала навіть чаю з печивом, тоді мене ще не відвідала. Але я вже мріяв хоча б про простий бутерброд.

– А в мене холодильник порожній, — знизала вона плечима, — я вдома намагаюся не їсти.

– Нууу,— уточнив я обережно,— може, щось приготуємо?

Давай зварю борщик, будеш?

У цей момент я подумав, що одружуся з цією жінкою, чого б мені це не вартувало.

А вона поставила на плиту каструлю, поклала туди буряки, прямо в шкірці і немиті, і включила вогонь. Я розумів, потім все одно напевно чиститиме, але щось явно йшло не так. Буряк варився вже другу годину, я натякнув:

– А що, другої каструлі немає? Відразу б і бульйон зварився.

– Навіщо бульйон? Ми пісний борщ їмо.

Тут я вирішив дочекатися і подивитися, що це таке взагалі.

Через три години я дочекався свого борщу. Рожевого, наче блювота, кислого, як столовий оцет, яким Ніна щедро його полила.

Швиденько “наївся”, навідріз відмовившись від добавки і втік з усією можливою швидкістю.

Спілкуватися з Ніною більше не хочу, а вона пише мені іронічні повідомлення, мовляв, я перевірку не пройшов, що в наші часи одружуються не заради побутових зручностей, шукають споріднену душу. От і нехай шукає, я її кухнею відразу зрозумів: вона точно не готує. А раз не хоче для спорідненої душі щось робити, то я зі своїм добром нав’язуватися не буду.