Ці ідеальні сім’ї, де всі один одного готові і вислухати, і не турбувати, делікатні і піклуються одне про одного в разі потреби, де ви їх бачили? В кіно?

У житті щось інші приклади трапляються. Ось Машка.

З дитинства обожнювала і маму, і вітчима, і бабусь-дідусів, слухняна і ласкава, вона найбільше боялася додавати комусь труднощів. Допомагала на кухні, вміла готувати, без питань залишалася вдома і в житті не капості. А коли народився брат Толя, Маші дитинство закінчилося.

Катала коляску, потім стежила за пустуном, водила в дитячий садок: йому три, їй 15, мама і не думала встати раніше. Машка і в школу його сама повела, кому яка різниця, що у неї своя лінійка, перший курс в інституті.

Тато настільки обожнював спадкоємця, що прийомна донька його більше не хвилювала, хіба що, як обслуговуюча функція. Машка робила з дитиною уроки, ходила до нього на збори.

Рано почала підробляти, адже всі сімейні ресурси йшли на обожнюваного Толіка. Від Маші теж чекали допомоги і підтримки, подарунків і оплати витрат. Тільки до п’ятого курсу меду дівчина задумалася: її немов зробили матір’ю, але потрібно і своїх дітей заводити.

Ні на що не претендуючи вийшла заміж за сільського однокурсника, влаштувалися в області працювати в лікарні районній. Житло їм виділили по програмі, дітки згодом народилися.

Мама бісилася: Машка посміла її кинути. Але Толіку було вже 12, не потрібно з ним сидіти. Та й взагалі двоє батьків у нього, скільки можна? Але опікати братика не перестала.

То телефон йому подарує, то планшет привезе. Комп’ютер купила хороший, коли брат захопився програмуванням, нехай професію отримує. Мама сенсу таких покупок не розуміла, а може, вдавала, звично спихаючи витрати на дочку.

– Нічого, – відмахувалася Марія. – Виросте, дивись і мені допоможе з дітьми, хіба мало, як життя повернеться.

Толік швидко одружився – і батьки тут же купили йому квартиру, хлопчикові ж треба. А Машка так і осіла в області. Розвела сад-город, постачала сім’ю фруктами, овочами. Брат часто приїжджав до неї пожити, відпочивав від суєти, від дружини. Відсипався.

Але третя, пізня Машкіна вагітність зажадала обстеження в місті. Вона вирішила їхати з вечора.

– Висплюся у брата спокійно, вранці в лікарню, я перша записалася, щоб в черзі не сидіти. І відразу додому.

Брат чомусь не брав трубку, Маша зателефонувала невістці.

– Немає у нас ночувати, де я тебе покладу в однокімнатній квартирі? З нами, чи що, ляжеш?

– Ну ліжко-то у вас два на два, – розсміялася сестра, – хоч вчотирьох лягай. Але я не претендую, посплю в кухні на дивані.

– Спи в готелі, так зручніше. А потім зустрінемося в кафе де-небудь.

От і поговорили. Машка дивилася на вимкнений телефон, брат не передзвонив. Вона, звичайно, знайшла спосіб поспати, здзвонилася з однокурсницями, ті їй організували ліжко прямо в центрі. Про кафе після обстеження вона і не думала, поїхала додому. Брат навіть не передзвонив, де сестра ночувала, як пройшло обстеження, його не хвилює.

Маша знає, з’явиться, як почнеться сезон полювання. Але чи потрібен їй такий гість?