Є чудові безкоштовні речі: види природи, повітря, посмішка, запах квітки… А є платні речі. Створені працею людини. Вони можуть коштувати по-різному, але оплатити їх доведеться однаково.

Тому розумні люди не надто налягають на безкоштовне. І намагаються відплатити грошима, послугами, подарунком… Намагаються не скористатися безкоштовним; особливо – чужою працею.

Валерій був скупим і дуже багатим, жив він у великому будинку, в іншій країні. Він спочатку чекав, що дружина займатиметься прибиранням. Але дружина багатія не стала прибирати будинок із ранку до вечора, вона працювала. Вона запропонувала разом прибирати у вихідні, наприклад.

Але Валерій був товстим і лінивим. Тоді дружина запропонувала викликати прибиральниць із клінінгової компанії. Але чоловік так розкричався, що він, мовляв, грошей не друкує, що від цієї ідеї довелося відмовитися.

Дружина відмовилася все прибирати і мити. Тоді Валерій знайшов дотепний вихід. Він познайомився біля сміттєзвалища з одним мігрантом-невдахою. У того непорядок був із документами і повний глухий кут.

І ось цього чоловіка багатій притяг у свій будинок, поселив у комірчині і почав годувати недоїдками. Обноски дав деякі. А той натомість все мив, чистив, прибирав, працював у саду, все лагодив… А потім обікрав багатія і втік. Натомість багатій прожив два місяці в чистоті та затишку. Безкоштовно.

Вчені навіть підрахували приблизно, скільки нам обходиться безкоштовне. Роздали студентам дешеві дрібнички. Подарували. А потім спробували викупити назад.

Цацка коштувала десять доларів, скажімо. Але студенти віддати її були згодні лише за 20–25 доларів. Щойно вони безкоштовно привласнили річ, мозок миттєво збільшив її ціну. Безкоштовне перетворилося на дуже дороге. Підсвідомо люди розуміли, що річ коштує грошей. І величезних грошей. Вдвічі дорожче, ніж насправді, – так оцінив мозок.

Ми живемо у світі обміну. Матеріальні цінності та праця, що їх створює, мають бути оплачені. За них треба щось віддати, усі нормальні чесні люди це знають. І підсвідомість змусить знайти спосіб “заплатити”; створиться ситуація, в якій ми втратимо, «заплатимо» подвійну ціну.

Це не стосується злодіїв та грабіжників, вони по-іншому влаштовані. А нормальна людина, навіть жадібна і хитра, все одно розрахується. Віддасть подвійну ціну.

Людина не розуміє іноді, що сама змусила себе заплатити. Потрапила у халепу, втратила пильність,… І втратила удвічі більше. Але це робота підсвідомості. Тож краще платити за працю чи речі. Або самому помити підлогу – це безкоштовно.