Здавалося б, нічого поганого немає в тому, щоб вносити до бюджету свою половину видатків. Адже несправедливо, якщо мій дохід, наприклад, 10 тисяч, а його 30, а кожного припадає по 20? Так само несправедливо, як ділити мою десятку, щоб мені залишалося п’ять, а йому 25. Але, схоже, саме це у нас і відбувається.

Я не претендую на гроші хлопця, я звикла жити скромно на свої.

Вітя не приховує, що цінує в мені цю скромність, що я не випрошую у нього дорогі подарунки. Каже, так навіть приємніше їх дарувати. Але за фактом виходить ось що:

– Вся домашня робота, прибирання та приготування — тільки на мені, він чоловік, він багато працює, заробляє — ще не вистачало, щоб він після роботи за ганчірку брався.

Але при цьому вимагає ділити навпіл рахунки за інтернет, за комунальні послуги, за продукти.

А чому, питається? Чому я працюю за двох вдома, адже те, скільки він працює, на мені не відбивається! Я цих грошей не отримую! Навіть якщо він щось дороге дарує, він потім і від мене чекає на подарунки не дешевше.

Далі я змушена допомагати мамі тягнути сестру. Хлопцеві навпаки, батьки підкидають грошей, має пристойну подушку безпеки. І він при цьому обурюється, що я ділюся з сім’єю, адже могла б ці гроші до нашого загального бюджету вкидати, і він би ще зі свого боку тоді більше вкладав, щоб навпіл було. І ми б дозволили собі щось смачніше чи цікавіше.

Але він і так все смачніше сам з’їдає, яблука ми навпіл не ріжемо, або рибу не зважуємо. При цьому він відмовляється від гречки з курочкою, від запеченої картоплі чи борщу. Йому подавай лазанню, дорогі овочі та фрукти, суші. Але платити за все це він готовий лише половину, а готувати я маю сама. А мені навіть половину цієї їжі оплачувати дивно, раніше мені без нього вистачало моїх грошей, а тепер ні. Тим більше, не їм я суші взагалі.

І навіть посидіти після роботи у простеньке кафе він не піде, йому треба до дорогого ресторану. Рахунок навпіл, ну ви зрозуміли.

А нещодавно він заговорив, що мені потрібно освоювати нову спеціальність на час декрету, віддалену. Він лише половину витрат на дитину нестиме. А дитячі виплати ми ділитимемо навпіл.

Але хіба це навпіл, якщо мені навіть на вушні палички не лишається?