Пішла на зустріч з подругами. Хотіла справити враження й одягла підбори. Краще б я цього не робила!
Ми з подругами не бачилися багато років. Вони приїхали до мене в місто і покликали посидіти в кафе. Хотіла справити приємне враження. Одяглася в нову сукню, витягла з шафи туфлі на величезних підборах і нафарбувалася. Якщо чесно, не вмію ходити в такому взутті, але хотіла справити хороше враження.
Я йшла на зустріч з болем в ногах. Пересувалася маленьким кроками, щоб не впасти. Ноги страшенно боліли, але я йшла з посмішкою. У кафе впала на стілець і більше не хотіла вставати. Подружки раділи зустрічі. Обсипали один одного компліментами. Я не могла думати ні про що. Ноги боліли. Як я додому піду? Чим взагалі думала, надягаючи таке взуття?
Подружки обговорювали замовлення. Я взяла перше, що побачила в меню. Поки йшла втомилася. Вже нічого не хотіла. Трималася стільки, скільки могла. До кінця вечора не висиділа. Додому поїхала на таксі. У машині зняла взуття. Жити стало легше! Як добре відчувати землю.
Піднялася в квартиру босоніж. Навіть думати не хотіла про ці туфлі! Прийшла додому зла. Взагалі не відпочила! Чоловік сміявся наді мною. Спочатку подумав, що я переборщила з червоним, тому на своїх ногах не змогла йти. Але краще б так!
Пів вечора ноги розминала. Мозолями обжилася. Тепер точно підбори не буду носити! Дивно, що каблук не поламала. З моїм то ходінням …