Тимур Бекмамбетов – режисер зі світовим ім’ям. У нього хороша репутація на pосії і багато акторів вважають справжньою честю зніматися в його проектах . Незважаючи на те, що кар’єра Тимура на pосії була більш ніж успішною, він не став залишатися осторонь подій, що відбуваються, і вважав за краще бути чесним, а не багатим.

Бекмамбетов засудив війну, а також не став кривити душею і визнав, що вина в розв’язуванні війни і всі наслідки від застосування зброю повністю лежить на pосії.

Режисер вважає, що ніяка політична доцільність або міфічні «бaндерівці » не можуть виправдати такого насильства, губи людей і руйнування доль українців.

За словами Бекмамбетова, війна позбавила людей відчуття безпеки, а без нього не можна говорити про нормальне життя. Під час війни складно побудувати звичну рутину, яка допомагає не збожеволіти, звичне спілкування замінює стрічка новин і надія, що переговори дозволять досягти перемир’я.

У перші ж дні війни Бекмамбетов разом з дружиною, Наталією Фішман відлетіли в Ізраїль. Режисер стверджує, що в нього не залишилося нічого, щоб пов’язувало його з pосією, тому повертатися він поки що не має наміру.

На думку Бекмамбетова змінилися не лише pосія та Україна, зміни відбулися у всьому світі і повернення до довоєнного стану не буде. Ми всі маємо справу з новою реальністю, яку ще належить прийняти і осмислити, змінюється саме мислення людей, зруйнувалися діловий світ і світ мистецтва, при цьому від таких змін ніхто не виграє.

Поки Бекмамбетов спостерігає за тим, що відбувається, і намагається вловити зміни, щоб надалі зняти документальний фільм , особливо режисера цікавить кібервійна і робота пропаганди.

Бекмамбетова заворожує вміння пропагандистів спотворити дійсність, подати інформацію отже люди що неспроможні відрізнити правду від вигадки. Режисер запитує: а чи зможемо ми хоч колись відокремити реальність від міфів?